Інститут президента в Україні дискредитований. Початок цьому поклав Янукович. Але проблема навіть не в обмеженні повноважень президента, а у виборі форми правління.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Ігор Петренко, оцінюючи заяву міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який запропонував президенту Петру Порошенку відмовитися від частини повноважень на користь парламентської республіки.
«Змішані форми, особливо в пострадянських республіках, себе не виправдали. Замість того, щоб узяти найкраще від президентської республіки або парламентської, взяли найгірше. Потрібні чисті форми. В цій частині, мабуть, Аваков правий», – зазначив Петренко.
Однак мотивом таких заяв, уточнив він, послужила політична кухня, образно кажучи, ті відносини, які склалися між ним і президентом, до того ж напередодні виборів.
«Коли одна людина має можливість ухвалювати основні рішення й монополізувати ухвалення політичних рішень, регулювати потік грошових ресурсів у країні, це завжди призводить до авторитарних тенденцій, відірваності від реальності», – додав політолог.
За його словами, має бути проведена конституційна реформа, внесення змін до КУ, але для цього потрібен консенсус.
«Зараз, звичайно, в цьому не зацікавлена Банкова. Вже є розрахунок на другий термін», – підкреслив Петренко.
Однак, на його думку, не можна відкидати такий варіант.
«Якщо він розумітиме, що не зможе переобратися, то може погодитися на проведення конституційної реформи. А далі вже організовуватися й боротися за крісло прем'єра», – припустив експерт.
Дуалізм влади – дуже негативне явище, акцентував він.
«Негативним є й те, що президент в принципі в нас не належить до жодної гілки влади. Виходить, що він не несе відповідальності, але при цьому має монопольне право впливати на ГПУ, СБУ, силові структури», – наголосив Петренко.
Як пояснив фахівець, виходити потрібно з фундаменту, а це визначення того, яку форму правління ми обираємо – парламентську чи президентську.
«Виходячи з цього ми вибудовуємо систему стримувань і противаг між гілками влади. Імпічмент президента – це один з інструментів. На сьогодні, враховуючи форму правління, закон про імпічмент президента в Україні має бути обов'язково. Це форма стримування авторитарних тенденцій. Ну й контроль за тим, якщо він порушуватиме закон», – уточнив експерт.
За його словами, в інших формах республіканського правління імпічмент президента може бути, але не передбачений у зв'язку з його мінімальною роллю.
«Тобто він може й не мати такого статусу. Статус президента, обраного на всенародних виборах, – це одне, а в парламенті – інше. Потрібно відштовхуватися від фундаменту», – додав політолог.
На його думку, закон про імпічмент в Україні сьогодні був би правильним рішенням.
«У нас є закон про імпічмент. Просто він має ускладнену процедуру, а політична кон'юнктура, що, як правило, більшою мірою діє в інтересах президента, не дає шансів провести цю процедуру. Вносити зміни варто. Але будь-який компроміс щодо зміни конституційного устрою все одно базуватиметься на інтересах фінансово-промислових, олігархічних груп», – резюмував Ігор Петренко.
Одним із пунктів програми кандидата на посаду глави держави Петра Порошенка була обіцянка зберегти відновлену парламентсько-президентську форму правління, за якої уряд формується коаліцією фракцій і депутатів.
Як Порошенко виконує обіцянки, дані в статусі президента, – в нашому огляді.