Результати роботи парламенту цьго тижня задовольнили не всіх. Найочікуванішого не відбулося – народні депутати не змогли скасувати обов'язкову подачу електронних декларацій для антикорупціонерів. Зате ухвалили в першому читанні важливий законопроект про національну безпеку й заслухали звіт керівників антикорупційних відомств. «Слово і Діло» розбиралося, чим ще Рада займалася в перші дні квітня.
На Погоджувальній раді про скасування декларацій для громадських діячів не говорив тільки ледачий. Однак на ділі обіцянки щодо голосування сильно розійшлися з його результатами. Спочатку профільний комітет не зміг зібрати кворум, що розглянути законопроект. «Сьогодні я прибув на засідання комітету, яке було оголошене на 9:00 ранку. Разом зі мною були присутні мої колеги з фракції: Юрій Буглак, Тетяна Ричкова, Андрій Немировський, Ігор Артюшенко, Олег Барна. О 9:20 ми залишили приміщення, оскільки далі чекати кворуму не було сенсу. Показово, що ті, хто голосно кричить про необхідність скасування е-декларування для громадських активістів, на засідання не з'явилися», –так про ситуацію в комітеті розповів нардеп Іван Мельничук.
Коли комітет все-таки ухвалив рішення, в сесійній залі не вистачило голосів. Законопроекти, подані «Батьківщиною» та президентом, Рада відхилила й зняла з розгляду. Цікаво, що раніше Артур Герасимов і Максим Бурбак обіцяли, що фракції «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту» законопроекти про скасування е-декларацій підтримають, але в підсумку голосів дали дуже мало.
Ірина Луценко пізніше повідомила, що для підготовки нового проекту закону буде створена робоча група. «Незабаром при президенті України буде створена робоча група, яка підготує новий законопроект про скасування е-декларування для активістів. За основу буде взятий наявний президентський законопроект. Крім того, будуть враховані зауваження Венеційської комісії», – сказала вона.
У вівторок парламент ухвалив зміни до закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб». Ними встановлюється право на призначення пенсії в разі втрати годувальника курсантам і слухачам військово-навчальних закладів і навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України та державної пожежної охорони до випуску.
Крім того, народні депутати підтримали пропозицію заслухати звіт керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури Назара Холодницького та голови Національного антикорупційного бюро Артема Ситника.
Увечері Рада ухвалила за основу законопроект «Про концесії», який передбачає удосконалення правового регулювання концесійної діяльності. За словами нардепа від НФ Андрія Іванчука, новий закон дасть поштовх для розвитку об'єктів інфраструктури в Україні й допоможе залучити приватні інвестиції в держсектор. Також був схвалений законопроект про запровадження заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону.
Середа, яка зазвичай у парламенті проходить дуже спокійно, цього разу була цікавою. Перед виступом Холодницького та Ситника, який був запланований на 12:30, депутати встигли ухвалити кілька законопроектів. Зокрема, «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (щодо особливостей оформлення документів, що засвідчують особу й підтверджують громадянство України) та зміни до закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо захисту житлових прав студентів. Останній законопроект покликаний вирішити проблему з житлом для студентів-переселенців, які закінчили навчання й не хочуть повертатися до місця свого проживання. «Зазначеним студентам надається право протягом шести місяців від моменту закінчення навчання в навчальному закладі проживати в гуртожитках за місцем навчання», – пояснила Ірина Суслова.
Першим із парламентської трибуни виступав Холодницький: очільник САП заявив, що наразі його відомство розслідує понад 500 проваджень, понад 100 – скеровані до суду. Однак, за словами Холодницького, через відсутність антикорупційного суду є проблеми з вироками. Холодницький також коментував скандал із записами, які оприлюднило Антикорупційне бюро. Він назвав оприлюднене нарізкою й вибачився за нецензурні висловлювання.
Дісталося від голови САП деяким народним депутатам. Сергію Лещенку він згадав історію з купівлею квартири, а Олегу Ляшку – будинок у Козині та півмільйонний виграш у лотерею. Останній, до слова, в боргу не залишився: «У будь-якій іншій країні такий антикорупційний прокурор пішов би у відставку після оприлюднених звинувачень, а цей тримається за посаду, як воша за кожух. У нинішніх антикорупційних органах працюють не ангели, а чорти з рогами, й це ми бачимо за Холодницьким».
Виступ Ситника в Раді вийшов не таким яскравим, зате сказав, що конфлікту між НАБУ та САП немає. «Є певні кримінальні провадження, є певні матеріали, які передані до компетентних органів – до Генеральної прокуратури та до Комісії прокуратури з дисциплінарних правопорушень, і тому не потрібно спекулювати на цьому процесі. Немає жодного конфлікту», – підкреслив він.
Після звіту Ситника та Холодницького спікер Ради Андрій Парубій закрив засідання. Після обіду парламентарі плідно попрацювали в комітетах. Комітет із питань запобігання і протидії корупції розблокував питання обрання аудитора НАБУ. Ігор Артюшенко повідомив, що ухвалили рішення оголосити новий конкурс.
Інший комітет підтримав президентський законопроект про національну безпеку. Нагадаємо, документ регулює основи та принципи державної політики у сфері нацбезпеки і оборони з урахуванням членства в Європейському Союзі та НАТО. Законопроект був ухвалений у першому читанні вже наступного дня, 5 квітня. За нього проголосували 265 нардепів, проти виступили лише троє. «Реформи, передбачені в законі, мають зміцнити сектор безпеки і оборони України, мають забезпечити збереження української державності в умовах сучасних загроз і перш за все агресії з боку Російської Федерації», – заявив у Раді секретар РНБО Олександр Турчинов.
Вчора Верховна Рада також ухвалила низку інших важливих законопроектів, зокрема щодо реформи парламенту. Реформа передбачає скорочення кількості комітетів до 20 й зміну порядку розподілу посад голів комітетів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів.
Крім того, Рада закликала світову спільноту не допустити будівництво газопроводу «Північний потік-2». В ухваленій постанові йдеться про те, що намір «Газпрому» реалізувати проект стане ствердженням абсолютної монополії РФ на газовому ринку Європи, а наслідки реалізації проекту вийдуть за рамки комерції або внутрішніх справ країн ЄС і призведуть до енергетичної кризи, економічної та політичної дестабілізації всієї Європи.
У четвер народні депутати ще схвалили перейменування Високомобільних десантних військ (ВДВ) на Десантно-штурмові війська. Також був ухвалений закон «Про дипломатичну службу». «Ухвалення реформи дипслужби надасть нашим дипломатам додаткові механізми для ведення професійної діяльності за європейськими й американськими стандартами», – зазначила заступниця голови комітету з питань європейської інтеграції Марія Іонова. Документ визначає правові основи та порядок організації дипломатичної служби, нормує оплату праці.
Парламентська п'ятниця традиційно стартувала з години запитань до уряду. Обговорювалися питання енергетики та боргового навантаження на державний бюджет. Міністр енергетики і вугільної промисловості Ігор Насалик закликав Раду виділити гроші на модернізацію вугільної галузі. «Без фінансування у вугільну галузь, вкладення коштів у модернізацію вугільна галузь розвиватися не буде. Міністерство розробило план реформування вугільної галузі, план дій із реалізації, але, на жаль, на сьогодні не знайдені кошти, щоб реалізувати цю програму. Якщо ця програма буде реалізована, жодної збиткової шахти в нас не буде», – сказав міністр.
До речі, сьогодні вранці в Раді зареєструвалися 329 парламентарів, щоправда, в сесійній залі, як завжди, сидять максимум тридцять осіб.
Нагадаємо, аналітики «Слова і Діла» розбирались, які фракції та нардепи в березні зареєстрували найбільше законодавчих ініціатив.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»