Чи позначаться американські санкції проти російських олігархів на ситуації в Україні, аналізували на каналі UMN журналіст Данило Яневський та політолог, експерт «Слово і Діло» Валентин Гладких.
Українським олігархом Віктором Пінчуком зацікавився спецпрокурор США Мюллер,який проводить розслідування щодо втручання Російської Федерації в останні президентські вибори. Як повідомив із Вашингтона скайпом журналіст «Голосу Америки» Олександр Яневський, у пресі з’явилися звинувачення Дональда Трампа в тому, що він під час передвиборчої кампанії взяв гроші у Віктора Пінчука.
«Газета New York Time видала статтю, де написали, що зять колишнього президента України Леоніда Кучми Віктор Пінчук заплатив Дональду Трампу за виступ під час конференції YES, яка проходила в Києві в 2015 році, 150 тисяч доларів», – повідомив журналіст, додавши, українське питання також з’явилося в полі зору спецпрокурора США Мюллера, який звинуватив колишнього керівника виборчого штабу Трампа Пола Манафорта в тому числі й у зв’язках із колишнім українським президентом-утікачем Януковичем.
Якщо українцям не зовсім зрозуміло, в чому полягає такий страшний злочин Тампа, який взяв 150 тисяч доларів за 20-хвилинне інтерв’ю, та ще й два роки тому, то для американців важливо з’ясувати, чи не порушив виборчий штаб Трампа закон, який забороняє кандидатам у президенти під час передвиборчої кампанії брати гроші в іноземних кампаній та урядів.
Важливо те, Мюллер потягнув лише за одну ниточку, а витягнув цілий клубок взаємовідносин між російськими та українськими олігархами. Останні потужні санкції США проти російських топ-бізнесменів можуть рикошетом вдарити по українських.
«Український олігархат однозначно постраждає, й у першу чергу не через свої економічні зв’язки з Російською Федерацією, а передовсім через те, що він так само, як і російський олігархат, сповідує ті самі принципи, ту саму манеру поведінки та спосіб мислення. Я неодноразово говорив, що найбільш драматичний для України зв'язок із Росією полягає не в спільній історії, віросповіданні, культурі, духовності, а в тому, що між двома корумпованими елітами існує надто міцний корумпований зв'язок», – сказав Валентин Гладких.
На його думку, якщо в цивілізованих країнах є різниця між людьми, які перебувають на державній службі, та між цими інституціями, то в Росії й Україні ця межа настільки розмита, що поставивши під удар самі інститути, вони підставили під удар і себе.
«Зараз ми бачимо, що олігархи повністю занедбали інтереси держави. Це каста, яку ненавидять усередині країни, яку зневажають і, в кращому разі, з неї кепкують на міжнародній арені, а в гіршому – сприймають як потенційну дичину. Тобто забрати й перерозподілити те, що в них є», – вважає експерт.
Основний капітал, який мають українські олігархи, вони нагромадили завдяки дешевим російським енергоресурсам. Це дуже добре видно на інфографіці порталу «Слово і Діло», де зображена динаміка торгівлі між Україною та Російською Федерацією під час війни. Україна експортує переважно чорні метали та вироби з них, атомні реактори, продукти неорганічної хімії, а імпортує здебільшого нафтопродукти та добрива.
«Насправді, попри чотири роки агресії, Україна залишається основним торговим партнером Російської Федерації. До того ж торгівля за останні два роки навіть пожвавилась, якщо порівнювати з попередніми роками. Але це не означає, що колись у нас були великі обсяги торгівлі, а тепер ми їх збільшили. Насправді, до 2014 року обсяги торгівлі були ще більшими, потім – провалля, коли агресія РФ далася взнаки, а за останні два роки торгівля з цього провалля почала підніматися», – пояснив Гладких.
За його словами, якщо проаналізувати, які товари ми купуємо в Росії, то за винятком енергоресурсів, у нас буде позитивне сальдо зовнішньої торгівлі. З номенклатури товарів видно, що Україна продає до Росії значно більше товарів із доданою вартістю, ніж купує в РФ.
«Навіть на такому елементарному прикладі видно, що українська економіка в тому аспекті, в якому це стосується російської економіки, перебуває в домінувальному статусі. Оскільки енергоресурси ми тепер начебто не з Росії купуємо, можливо, навіть побачимо, що незабаром це сальдо збільшуватиметься й надалі. В нас є ще одна цікава інфографика, де видно, що РФ є лідером за кількістю інвестицій в Україну. Тобто це означає, що відбувається експансія російського капіталу. В цьому немає нічого поганого тоти, доки цей російський капітал потягне за собою й політичну експансію. Є велика небезпека, що ці гроші впливатимуть на внутрішню ситуацію в країні так, як це потрібно РФ. Загалом, це ганебно, що протягом чотирьох років не припинили, але це потрібно було робити ще 25 років тому», – сказав експерт «Слова і Діла».
Така ситуація склалася через те, що український олігархат, який регулює українську економіку, ніколи не був зацікавлений у тому, щоб розривати цей зв'язок між дешевими російськими енергоресурсами та збагаченням десятка українців. Всі вони отримали статки завдяки транспортуванню дешевого російського газу або його використання в металургії та інших галузях.
«Зараз українські олігархи вже потрапили під дію санкцій. По-перше, вже немає доступу до дешевого газу й прибутки зменшились, а українська хімія стала ще менш привабливою галуззю. Якщо ми самостійно не могли розірвати ці виробничо-корупційні ланцюжки, зараз у цьому сприятимуть американські санкції. З одного боку, добре, що в Україні руйнується застарілий виробничий уклад, але на його місці не формується нічого нового. В нас повним ходом іде деіндустріалізація, а нам пропонують створити аграрну наддержаву», – зазначив Гладких.
Нагадаємо, під санкції США потрапили понад 400 компаній із РФ.
Війна війною, а торгівля за розкладом: чому Україна різко збільшила імпорт з РФ, читайте в нашому матеріалі.