Будівництво «Північного потоку-2» буде завершене не так скоро, за кілька років, можливо, до 2022 року. Тоді вони почнуть його завантажувати й десь на 2025 рік, можливо, вийдуть на половину завантаження, а до 2026 року вже зможуть повністю завантажити. Це тривалий процес. Не можна сказати, що транзит в одну мить повністю зупинять.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, оцінюючи ситуацію з транзитом газу та проблеми для української ГТС через будівництво «Північного потоку-2».
ГТС і транзит газу: вихід є?
«Українська ГТС працюватиме в режимі транзиту газу також. Говорять, десь із 2020 року буде 10-15 мільярдів кубометрів транзиту, але виглядає це сумнівно. Європа нарощує споживання газу. У них власний видобуток падає», – зазначив Корольчук.
«Крім того, сам «Газпром» може постачати 10-15 мільярдів кубометрів. Буде залучений європейський партнер, якого вже відбирають. Цей європейський партнер укладе контракт із «Газпромом» на транзит газу через Україну, маючи права на транзит. Є договір підряду, а є ще субпідрядники. Буде такий собі договір субтранзиту й вони виконуватимуть інші обсяги постачання газу через Україну», – уточнив він.
Тобто «Газпром» у підсумку надаватиме свої 10-15 мільярдів кубометрів, а європейські компанії – 40 мільярдів кубометрів, підкреслив експерт.
«Це означає, що договір не передбачатиме конкретних обсягів транзиту газу, умовно кажучи, 50 мільярдів кубометрів чи 60 мільярдів кубометрів. Це означає, що українська ГТС працюватиме за необхідності. Це ставить Україну в найбільш невигідне становище», – пояснив енергетик.
«Тобто, коли в нас будуть мінімальні обсяги транзиту, зростатимуть капітальні затрати на обслуговування. Коли максимальні – ми все одно більше втратимо. Навіть якщо транзит буде на рівні 60 мільярдів, він буде в пікові періоди великим, а не в пікові – вкрай низьким», – додав він.
Власний видобуток газу
На думку експерта, Україна не може наростити власний видобуток газу через те, що не має технічних можливостей.
«Крім того, потрібен час і гроші. Та й «Укргазвидобування» не є приватною компанією. В державну компанію складно залучити інвесторів, які прийдуть із мільярдами доларів. А в нас таких грошей немає», – констатував енергетик.
«Говорили також, що це політичний проект, що це намагання впливати на Європу. Просто це радянська система, але йшла вона через Україну. Зараз те саме говорять про «Північний потік-2». Але зараз це проблеми європейців. Тоді це був Радянський Союз, а зараз – РФ спільно з європейськими компаніями», – наголосив Корольчук.
Оптимальні обсяги та ставки транзиту
За його словами, обсяги транзиту мають бути не менш ніж 50 мільярдів, а якщо нижче – то це вже неефективно для ГТС.
«Витрачатиметься більше грошей. При транзиті газу в обсягах 10-15 мільярдів, взагалі не транзитуватиме ніхто. Постане питання, хто компенсуватиме втрати. Ми відразу змушені будемо поставити транзитну ставку більш ніж десять доларів, щоб заробляти гроші. А таку транзитну ставку ніхто не платитиме», – пояснив експерт.
Тариф на транзит навряд чи суттєво змінюватимуть, додав він.
«Вартість транзиту через Україну – близько трьох доларів. Стільки ж коштує через «Північний потік». Там така сама ставка. У нас є ілюзії, що в нас дуже дешево, а десь – дорожче. Дійсно, є системи, де транзитні ставки дорожчі, але вони обумовлені експлуатацією. Але не в нашому випадку», – резюмував Юрій Корольчук.
Раніше голова правління «Газпрому» Олексій Міллер заявив, що після запуску газопроводів «Північний потік-2» і «Турецький потік» транзит російського газу через Україну скоротиться в 10 разів.
Що обіцяли українські політики з приводу газу – в нашому огляді.