«Антикризовий» уряд Гройсмана призначили після кризи великої коаліції в березні 2016 року. Більшість фракцій не погодилася з реформаторською політикою його попередника Арсенія Яценюка. Після тривалих переговорів за призначення Володимира Гройсмана проголосували 257 народних депутатів, хоча програму дій Кабміну затвердили лише з третьої спроби. Напередодні голосування за своє призначення майбутній прем'єр впевнено заявив: «Цей уряд має стати владою нової якості, яка відповідає за свої дії та результат». Що ж, на другий рік роботи уряду (з 14 квітня 2017 року до 11 квітня 2018 року) загальний рівень відповідальності Кабміну сягнув лише 18%.
14 квітня виповнюється два року з моменту призначення уряду Володимира Гройсмана. «Слово і Діло» вирішило підбити підсумки роботи Кабміну.
Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала наголосив, що наразі важливо не стільки оцінювати за якимись заявами, обіцянками, успішними кроками Кабміну чи, навпаки, провальними, бо це все взаємовиключне, скільки за роботою як Кабміну, так і голови ВР, рівнем довіри суспільства.
«Рівень довіри громадян є найбільш об’єктивною оцінкою діяльності Кабімну на чолі з Гройсманом. Ця оцінка на сьогодні не дуже хороша, з цим так і не впоралися повною мірою. Гройсман, з точки зору тривалості свого перебування, не маючи власної партії, зміг зробити щось дуже добре. Але щодо результатів його діяльності, то громадяни України не дуже добре оцінюють ці результати», – констатував політолог.
Так, звичайно, щодо Кабміну Гройсмана недовіра та критика менші, ніж до уряду Яценюка, додав він, уточнивши, що слід бути об’єктивними й зважати на те, що Яценюк став очільником уряду в складніші часи.
«Яценюк став прем’єром тоді, коли ситуація в країні була геть не найкращою. Ті виклики, які стояли перед урядом Яценюка, були набагато серйознішими, ніж ті, з якими зіткнувся Кабмін Гройсмана. Так, при цьому ті речі, які робив Яценюк, також не дуже сприймалися громадянами», – підкреслив експерт.
На його думку, головна проблема діяльності Кабміну в тому, що не визначена кінцева мета, якої вони хочуть досягнути.
«Кінцева мета громадянам не артикульована. Ми так і не розуміємо, що вони хочуть побудувати в Україні, яка це буде економіка, яка це буде країна», – зазначив політолог.
Він пояснив, що ті галузі, які окреслені, ті реформи, про які багато говорять, є фрагментарними.
«Зміни, реформи, що оголошені, не дають цілісності картини. Пенсійна, медична реформи та інші, озвучені Кабміном, – це лише допоміжні реформи. Головна реформа, яка мала відбутись, – економічна. Саме вона могла дати можливість наповнити бюджет, а вже за рахунок бюджетних коштів можна було б починати зміни», – резюмував Віталій Бала.
Дізнатися, хто найвідповідальніший в уряді Гройсмана, можна тут.
Детальніше про те, як Кабмін виконує свої обіцянки, – за посиланням.
Які статки в членів Кабміну – на інфографіці.