«Я як президент ухвалив рішення звернутися до Вселенського патріарха з проханням надати томос українській незалежній, точніше, помісній автокефальній церкві, – заявив Петро Порошенко. – Необхідне звернення і керівника держави, і церковних ієрархій. Це буде абсолютно історична подія». 19 квітня 2018 року ВР ухвалила постанову про єдину помісну церкву. Проти виступили 36 депутатів, 268 – за. Тим часом у РПЦ заявили, що держава не має маніпулювати церквою, в тому числі в передвиборчій боротьбі або в якихось іще політичних цілях. Своєю чергою в УПЦ КП одностайно підтримують усі зусилля, спрямовані на визнання автокефалії Православної церкви в Україні його Вссвятістю Вселенським патріархом Варфоломієм та Константинопольською Матір'ю-Церквою.
«Слово і Діло» вирішило розібратись, який зв'язок між політикою та церквою й наскільки готове суспільство до «реформи віри» сьогодні.
Політолог Олег Лісний підкреслив, що це питання стояло давно, просто активність була не настільки високою.
Церква окупанта в Україні
«Наразі потрібно дивитися через призму того, що відбувається в політиці та геополітиці. На жаль, церква МП є представництвом іншої країни, країни-агресора, й що далі, то більше це помітно. Тому нинішня ініціатива президента є своєчасною», – зазначив політолог.
Коли президента критикують за те, що він лізе в «церковні справи», а церква відокремлена від держави, потрібно врахувати й те, що робить церква Московського патріархату, яка є фактично частиною російської держави та проповідником ідеї «русского мира», уточнив він.
«Не всі священики МП проповідують так званий «русский мир», але дуже великий відсоток. Наприклад, у Почаївській лаврі висіло оголошення про те, що не можна відспівувати бійців, загиблих в АТО на боці України. Це державний вчинок? Чи, може, релігійний?», – додав експерт.
Прогнози
Фахівець припустив, що чинитиметься сильна протидія, але рано чи пізно Українська православна церква стане більшою, ніж МП.
«Ми складаємо дуже велику частину МП. Якщо церква стане канонічною, ті, хто сумнівався лише через те, що це саме ті віряни, які шанують канони, вже не матимуть сумнівів», – пояснив він.
На його переконання, це своєчасна ініціатива, й добре, що керівництво країни демонструє готовність і є розуміння ситуації.
«Усі розмови про те, що церква відокремлена від держави, що не можна цього робити, потрібно відкинути. Є п'ять канонів. І абсолютно всім ним ми відповідаємо, щоб отримати цей статус. Ми цілком можемо домогтися визнання автокефалії Православної церкви в Україні», – констатував Лісний.
Єдність віри – розкол суспільства?
На його думку, коли справа стосується такої проблематики, то потрібно розуміти, що як би нам не хотілося, релігія все одно впливає на політику. З іншого боку, релігія – це канони, любов і бажання людини ходити до храму.
«Створення єдиної помісної церкви не забороняє жодним чином ходити до якогось іншого храму, не обмежує. Московський патріархат ніхто не забороняє, а храми ніхто не прибиратиме. Є вибір, але немає підстав для розколу», – підкреслив політолог.
Тому, скоріш за все, пройде просто якийсь природний відтік, уточнив експерт.
«Він уже відбувається. Якщо церква в себе вірить і вважає, що вона робить свою справу, вона не ховатиме приставку МП. Обман вірян ні до чого. Раніше кожен храм був позначений. Зараз можна зайти до храму й лише потім зрозуміти, що це не зовсім той храм, який передбачався. Всі крапки над «і» давно потрібно розставити», – констатував він.
Експерт акцентував, що, на жаль, МП використовується в гібридній війні дуже ефективно й із цим потрібно щось робити.
«Церква в Росії є одним із бойових підрозділів. Нам потрібно якось реагувати. І на сьогодні суспільство – йдеться не лише про православних, які проживають у нас, – уже готове до таких рішень. Нічого страшного не станеться. Інформаційна атака з боку РФ, звісно, буде. Але ми й так уже зіткнулися з агресією», – резюмував Олег Лісний.
Як депутати голосували за постанову про єдину помісну церкву – на нашій інфографіці.
Також «Слово і Діло» розбиралося, що в соціальних мережах думають про цю ініціативу.