Восьма сесія парламенту VIII скликання досягла свого екватору, адже розпочалася вона 6 лютого й триватиме до 20 липня 2018 року. Народні депутати озвучили грандіозні плани на цю сесію, збираючись ухвалити закони про Антикорупційний суд та нацбезпеку, проголосувати цілу низку кадрових призначень, а також пакет економічних законів, пов’язаних з євроінтеграцією. Ми вирішили підбити проміжкові підсумки роботи Верховної Ради під час VIII сесії та подивитися, що вже вдалося зробити нардепам і скільки роботи ще попереду.
Спікер Верховної Ради Андрій Парубій дав найбільше обіцянок. Багато з них стосувалися кадрових призначень. Щодо омбудсмена, то Парубій запевнив, що його обиратимуть виключно за процедурою: «Відбулося висунення кандидатів і голосування за них пройде виключно за процедурою, яка описана в законі».
А в законі зазначено, що омбудсмена призначає Верховна Рада таємним голосування шляхом подання бюлетенів. Але попри обіцянку Парубія, за призначення уповноваженого з прав людини Рада голосувала відкрито. Крім того, були порушені часові рамки обрання уповноваженого й не був оголошений новий конкурс на цю посаду після того, як Верховна Рада не змогла обрати омбудсмена 6 червня 2017 року.
Парубій провалив ще одну «кадрову» обіцянку про те, що Рада розгляне питання призначення нових членів Рахункової палати відразу після проведення відкритого конкурсу. Призначення відбулося лише в березні 2018 року, тоді як конкурс пройшов у грудні. Спікер не наважувався впродовж майже двох місяців винести на розгляд парламенту це питання, поки не відбулася низка відкритих та закритих домовленостей між фракціями.
Щодо нового складу ЦВК, то Парубій запевнив, що зробить усе можливе, щоб це питання було внесене до сесійної зали якнайшвидше. В середині квітня Парубій повідомив, що щодо всіх кандидатів до ЦВК здійснена спецперевірка і є позитивний висновок. Наступними етапами, за його словами, є висновок комітету та консультації фракцій. Профільний комітет парламенту вже навіть схвалив подання президента щодо призначення нових членів ЦВК. Але фракції досі не можуть домовитися.
За цими клопотами на другий план відійшов розгляд урядового законопроекту щодо видобутку бурштину, який, за словами Парубія, мав розглядатись як невідкладний після того, як він надійде до Верховної Ради.
Ще одне фундаментальне питання – про створення Антикорупційного суду – зависло через те, що Рада досі не проголосувала відповідний законопроект. Нардеп Мустафа Найєм запевнив, що в Україні буде створений Антикорупційний суд. Але законопроект очікує другого читання. Парубій заявив, що, скоріш за все, його ухвалять у червні.
«Щодо мого попереднього, наголошую, попереднього прогнозу, ми в травні зможемо перейти до розгляду та ухвалення рішення щодо Антикорупційного суду. Максимум – це може бути перша неділя червня, але я передбачаю й бачу, що ми можемо зробити це в травні, й таким чином, це питання не осені й навіть не літа. Це питання найближчих тижнів», – запевнив він.
Щодо економічних законів, то Ніна Южаніна провалила обіцянку розробити новий розділ Податкового кодексу, що стосується податку на виведений капітал. На початку 2017 року вона запевняла, що законопроект уже готовий і буде ухвалений протягом року, але навіть на початку 2018 року на порталі ВРУ в розділі законодавчих ініціатив Ніни Южаніної не виявилося напрацьованих нею змін до поточного кодексу. Затихла ця ініціатива й від президента Петра Порошенка, який планував внести свій проект закону щодо податку на виведений капітал, але після різкої критики з боку МВФ відмовився від ідеї.
Нардеп Гончаренко встиг виконати обіцянку голосувати за відставку голови НБУ Валерії Гонтаревої. А от ще одне кадрове запевнення Гончаренка про те, що він голосуватиме за призначення Супрун на посаду міністра охорони здоров’я, якщо Рада підтримає урядову реформу, поки лишається намірами, тому що парламент ще не розглядав питання зміни міністрів. Із тієї ж причини підвисла обіцянка нардепа Рудика голосувати за відставку міністра агрополітики та продовольства Тараса Кутового.
Скоріш за все, під час цієї сесії не будуть ухвалені деякі законодавчі ініціативи, що взагалі відійшли на другий план. Програмна обіцянка Юрія Бублика ухвалити закон про повернення капіталів з офшорів та ліквідувати схеми їх виведення з України втілилася в законопроект, який із 2014 року опрацьовується профільним комітетом парламенту. Схожа ситуація з обіцянкою Люшняка завершити земельну реформу.
Не змогла поки виконати свою обіцянку Ольга Богомолець, яка заявила, що робитиме все можливе, щоб в Україні було медичне страхування. Поки відповідні обіцяні урядом законопроекти не надходили до Верховної Ради.
Антон Геращенко запевнив, що система автовідеофіксацій правопорушень на дорогах буде запущена в 2018 році. Наприкінці січня 2018-го депутат повідомив, що наразі розроблені технічні стандарти для відеокамер, розробляється програмне забезпечення для серверів, на які збиратиметься інформація з тисяч камер у всій країні. За його словами, запуск системи планується в другому півріччі 2018 року.
Продовжує боротьбу за перерахунок пенсій для ветеранів-міліціонерів нардеп Каплін, який обіцяв, що доб’ється цього за будь-яку ціну. Військові пенсіонери мали б отримувати підвищені пенсії з 1 січня 2018 року (в середньому – по 1500 гривень надбавки). Відповідна постанова була ухвалена урядом 21 лютого 2018 року. Міністр Рева додав, що повне вирішення проблеми пенсійного забезпечення військовослужбовців та представників інших силових органів можливе лише з ухваленням нового закону. З цього приводу 25 квітня Каплін організував черговий мітинг під стінами Кабміну.
Андрій Тетерук ще в квітні 2017 року пообіцяв, що фракція «Народного фронту» позитивно оцінюватиме звіт уряду Гройсмана перед Верховною Радою. Щоправда, звіту не було ані торік, ані зараз, тому що його перенесли на червень.
Подивитися, хто з прем’єрів звітував перед Верховною Радою та чим це закінчилося, можна на інфографіці.
Також «Слово і Діло» писало, як депутати VIII скликання виконують програмні обіцянки.