Світовий банк перед формулюванням цього судження недостатньо уважно вивчив основні параметри, на базі яких пропонується запровадити накопичувальну систему з січня 2019 року, оскільки жодного негативного впливу на внески до солідарної системи в них не передбачено.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла голова Інституту громадянських свобод Галина Третьякова, оцінюючи зауваження Світового банку щодо запровадження накопичувальних пенсій, яке може негативно вплинути на внески до чинної системи.
«Єдиною законодавчою ініціативою, яка наразі існує, а саме законопроектом №6677, передбачено, що внески до накопичувальної системи здійснюватимуться окремо від внесків до солідарної системи, не зменшуючи останніх», – зазначила Третьякова.
Навпаки, запровадження накопичувальної системи може мати позитивний вплив на внески до солідарної системи, уточнила вона.
«Персоналізоване пенсійне накопичення сприятиме детінізації заробітних плат за рахунок підвищення зацікавленості працівників у виплаті офіційної заробітної плати. Жодних альтернативних законопроектів наразі не існує», – підкреслила експерт.
За її словами, Світовий банк вважає, що солідарна система на сьогодні вже стабілізована, однак стабілізація ще не відбулася, солідарний рівень не може бути стабілізований, тому що ми за 26 років незалежності знизили рівень захисту пенсіонерів.
«Так званий коефіцієнт заміщення в сукупності відсотків впав у жовтні 2017 року до 34% і після підвищення почав підніматися до 40%. Ціе 34% в середньому в країні. Були такі прошарки пенсіонерів, де рівень заміщення впав до 20%, а в деяких випадках – до 15%. Таким чином, цей середній показник потрібно підвищувати, адже це катастрофічне падіння трудового доходу», – пояснила Третьякова.
Наразі ми вийшли на 40%, але за підрахунками це заміщення потребуватиме серйозного оподаткування праці, додала вона.
«22% не вистачатиме для того, щоб гарантувати 40% заміщення на пенсії, при тому, що Мінсоцполітики дає 16 мільйонів тих, хто сплачує ЄСВ. Ця статистика також під питанням. ПФ дає менші дані», – звернула увагу фахівець.
Якщо в нас буде така демографія праці, це призводитиме до того, що 40% заміщення потребуватиме 30% ЄСВ щонайменше, а наразі сплачують 22%, з яких 17,3% йдуть до ПФ, підкреслила вона.
«Таким чином, майже вдвічі потрібно піднімати ЄСВ, щоб забезпечити такий коефіцієнт заміщення. Вважати, що пенсійна система збалансована, не можна», – наголосила експерт.
При цьому міжнародні партнери вважають, що загрозу для цих 22% становить другий рівень, хоча загроза якраз у першому, уточнила вона.
«На сьогодні у ВР немає жодного законопроекту, в якому йшлося б про те, що накопичення відбуватиметься за рахунок цих 22%. Тому такої загрози немає», – резюмувала Галина Третьякова.
Нагадаємо, з 1 січня 2019 року в Україні запровадять другий рівень пенсійного забезпечення – накопичувальну систему.
За даними «Слова і Діла», 15 березня 2018 року віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко пообіцяв підвищити пенсії. Урядовець запевнив, що додаткові ресурси Пенсійного фонду спрямовуватимуться на підвищення пенсій.