За рік до виборів час підбити підсумки роботи Верховної Ради VIII скликання й подивитись, як кожен окремо взятий народний депутат виконував те, що пообіцяв перед виборами, а також під час каденції. Щодня «Слово і Діло» аналізуватиме рівень відповідальності двох народних обранців, поки не пройдеться всім списком парламентарів. Причому рівень відповідальності нардепів наш портал відстежує з моменту їх вступу на посаду. Сьогодні ми вирішили подивитись, як працює нардеп Дмитро Ярош (позафракційний).
Народним депутатом VIII скликання лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош став 27 листопада 2014 року. Загалом за час каденції він дав 17 обіцянок, із яких 7 виконав, а 5 – провалив. За рік, що залишився до нових виборів, нардепу потрібно встигнути виконати ще 5 обіцянок. Загальний рівень політичної відповідальності Яроша досить високий і становить 42%, а на посаді – 41%.
Усі виконані обіцянки Яроша так чи інакше пов'язані з військовими діями на сході країни або підтримкою патріотичного руху, але при цьому в сесійній залі він радше рідкісний гість, аніж завсідник-законотворець. Утім, навіть не з'являючись на засіданнях Ради, Ярош примудрився виконати кілька запевнень, а дещо ще міг би завершити. Потрапивши до шпиталю з пораненням, він пообіцяв журналістам, що не збирається відмовлятися від повноважень нардепа й лобіюватиме законопроект про добровольців.
«Ні, мандат здавати не планую. По-перше, в мене є зобов'язання перед виборцями на окрузі, які потрыбно виконувати. Ми намагаємося тиснути на місцеві адміністрації, щоб вирішувати ці питання. Якби не було війни, я б не пішов до Верховноъ Ради. Є кілька законопроектів, які необхідно ухвалити. По-перше, закон про добровольців. У профільному комітеті всі «за», думаю, що й Верховна Рада проголосує. А якщо не проголосує, то можна привести під її стіни кылька тисяч людей і тоді проголосує», – сказав Ярош.
Втім, у Раді й без активістів під її стінами вистачило голосів для ухвалення закону про статус осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Він дав можливість добровольцям отримувати статус учасника бойових дій за умови, що в подальшому формування, в яких вони служили, були включені до складу ЗСУ, МВС або Нацгвардії.
Депутатський мандат Ярош поки що не здав, хоча за три роки як нардеп він лише 9 разів з'являвся на пленарних засіданнях Верховної Ради.
Свою обіцянку про те, що «Правий сектор» братиме участь у місцевих виборах він провалив, коли влітку 2015 року на Майдані Незалежності під час народного віче заявив про рішення з'їзду не балотуватися на виборах до місцевих рад. Партія вирішила ініціювати референдум про висловлення народної недовіри уряду та президенту.
Але з референдумом нічого не вийшло. Відповідно до закону України, всеукраїнський референдум може бути запропонований ініціативною групою громадян в присутності представника ЦВК. За дотримання всіх необхідних норм ЦВК протягом п'яти днів ухвалює відповідний акт про початок референдуму. Станом на 11 листопада 2015 року на сайті ЦВК таких актів не з'явилося.
Але ідею референдуму Ярош не відкинув і через рік пообіцяв внести до Верховної Ради законопроект про референдум, який забезпечить механізм контролю за чиновниками. За його словами, проект закону вже перебував на стадії розробки. Однак Ярош так і не зареєстрував його в Раді.
Загалом, у нардепа не надто склалося із законотворчою діяльністю. Крім невдалих спроб провести референдуми, він провалив обіцянку зареєструвати законопроект про українську добровольчу армію. Раніше його ініціативу про Добровольчий український корпус Рада відхилила й зняла з розгляду.
Не вийшло в нардепа й зі звітом про фінансування «Державніцької ініціативи Яроша» (ДІЯ), яку, за його запевненням, мали оприлюднити в інтернеті.
«Ми зараз працюємо з командою айтішників, у тому числі тими, які розробляли електронний уряд Грузії, й, відповідно, хочемо створити таку ініціативу, з якої було б видно, які кошти приходять і на що вони витрачаються. Ми за прозорість, і цим, власне, ми будемо дуже відрізнятися від інших структур», – пообіцяв Ярош, але на офіційному порталі ДIЯ не повідомляється про фінансування руху.
При цьому нардеп запевнив, що його політсила братиме участь у виборах на всіх рівнях. Це одна з п'яти обіцянок, які Ярошу належить виконати за найближчий рік. Також він запевнив, що підтримуватиме поліцію Донецької області задля зміцнення безпеки країни. Зокрема, щодо підтримки в питаннях технічного розвитку та оснащення. Судячи з відповіді нардепа на наш запит, ця допомога надається у вигляді патрулювання області та виявлення диверсантів.
На межі провалу зараз обіцянка Яроша трирічної давнини про те, що його політична сила не допустить повернення в Україну колишньої влади. Наприклад, до прокуратури Волинської області після так званої люстрації вже встигли потрапити функціонери часів Януковича. У Луцьку місцеву прокуратуру очолив Олександр Шпота, який до цього призначення очолював прокуратуру Нововолинська, прокуратуру Маневичів очолив Олександр Мосійчук, який раніше працював в управлінні прокуратури області. Керівником Володимир-Волинської прокуратури стала Віталія Книш, яка працювала на посаді заступника прокурора Турійського району. Прокуратуру Ковеля очолив Олександр Бабенков, який працював у Київській прокуратурі. І це список «колишніх» лише в прокуратурі однієї області, не кажучи вже про інші силові структури.
Поки що залишається в процесі виконання передвиборча обіцянка Яроша про те, що якщо в країні буде війна, то він буде не в Раді, а на передовій.
Подивитись, як виконують свої обіцянки інші народні депутати, про яких ми писали раніше, можна в рубриці «Рік до виборів».
Ви можете також перевірити кількість обіцянок та якість їх виконання будь-яким політиком, скориставшись нашою відеоінструкцією.
Усі обіцянки чинних народних депутатів уже проаналізовані за методологією «Слова і Діла». Почитати аналіз кожної обіцянки будь-якого нардепа можна в рубриці «Верховна Рада» в розділі «Політики».