18-20 травня в Україні відзначають День пам'яті жертв депортації кримських татар. 74 роки тому з Криму до Середньої Азії примусово вивезли близько 190 тисяч осіб, кілька десятків тисяч загинули в дорозі або у вигнанні.
Після анексії Криму Росією на півострові знову почалися переслідування кримських татар. Російські силовики майже щотижня проводять обшуки й масові затримання. В 2016 році влада РФ заборонили діяльність Меджлісу кримськотатарського народу.
Багато міжнародних організацій, включаючи ОБСЄ та Human Rights Watch, закликають Росію припинити репресії. Україна в ситуації, що склалася, як може, відстоює права кримських татар. У 2015 році Україна ініціювала заяву щодо ситуації у сфері прав людини в Криму на сесії Генасамблеї ООН. Крім того, Верховна Рада ухвалила постанову про визнання депортації кримських татар геноцидом. «Слово і Діло» розбиралося, що ще політики роблять в цьому напрямку.
Багато таких обіцянок, звичайно ж, у одного з лідерів кримських татар, народного депутата від «Блоку Петра Порошенка» Мустафи Джемілєва. Напередодні перших після анексії «виборів» до парламенту та муніципальних органів влади Криму Джемілєв пообіцяв, що більшість кримських татар їх проігнорують. Після «виборів» цей факт підтвердив голова Меджлісу Рефат Чубаров.
Також Джемілєв заявив, що кримські татари проведуть свій референдум щодо майбутнього півострова. Однак поки, за словами нардепа, для цього немає прийнятних умов і гарантій його безперешкодного проведення. У 2016 році після обіцянки нардепа на материковій частині України був створений кримський муфтіят. Муфтієм був обраний Айдер Рустамов. Духовне управління мусульман Криму планує займатися, зокрема, захистом базових прав людини на території півострова.
Джемілєв також займається захистом прав кримських татар і влітку 2014 року подав до Європейського суду з прав людини позов проти Росії, щоб оскаржити звинувачення в незаконному перетині кримсько-українського кордону кримськими татарами та накладення штрафів.
Голова Меджлісу й нардеп Рефат Чубаров два роки тому пообіцяв, що в Конституції України будуть закріплені принципи існування Кримської Автономії. «Київ не чув про право кримських татар на самовизначення протягом 23 років. Це призвело до того, що позиції української влади в Криму були слабкими. Путін цим скористався. Тому вони легко вторглися й окупували півострів», – зазначив він. У лютому минулого року Чубаров визнав, що питання змін до Конституції поки стоїть на місці. А в квітні в Раді з'явився законопроект «Про статус кримськотатарського народу», який пропонує закріпити статус Криму як національно-територіальної автономії кримських татар. Внести до Конституції відповідні зміни також обіцяв нардеп Юрій Чижмарь.
Чубаров також обіцяв у перспективі підтримувати скасування законопроекту «Про створення вільної економічної зони «Крим».
Ще до анексії Криму Андрій Парубій на посаді секретаря Ради національної безпеки і оборони обіцяв вжити заходів для нейтралізації сепаратизму на території півострова. Однак це не завадило проведенню в Криму «референдуму» і підписанню 18 березня в Москві угоди про «приєднання Криму та Севастополя до Росії». Наступного дня Україна ухвалила рішення про виведення своїх військ із півострова.
Те, що Крим залишиться у складі України, обіцяв також нардеп Олег Ляшко. Уже після анексії, влітку 2014 року, Ляшко пообіцяв повернути Україні Крим максимум через 7 років. «Вони в нас Крим забрали тоді, коли київська влада була слабкою. Ось ми зробимо адекватно. Щойно ослабне Росія, ми також заберемо. Це не завтра буде. Три-п'ять, максимум сім років», – заявив «радикал». Що ж, у Ляшка на виконання обіцянки залишилося три роки.
Юлія Тимошенко в березні 2014 року обіцяла повернути Крим «незабаром», але цього так і не відбулося. У передвиборчій програмі лідерка «Батьківщини» також пообіцяла змусити Росію компенсувати збитки від окупації півострова.
Нагадаємо, в першому кварталі 2018 року на території анексованого Росією Криму були затримані 28 активістів.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»