Реформа дипслужби необхідна. Україна потребує мобільної компактної, інноваційно вибудуваної дипломатичної служби, яка б реагувала на зовнішні виклики.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков, оцінюючи заклик БПП до профільного комітету Ради форсувати роботу над законопроектом про дипслужбу з пропозиціями президента.
«Президент раніше наклав вето на законопроект із двох причин. У статті 14 закону передбачаються консультації в профільному комітеті ВР на предмет посад послів. Тобто пропонує МЗС, подає президенту України на призначення, а перед цим мають пройти консультації. АП це не влаштувало. Це вважають порушенням статусу та повноважень комітету ВР, тому документ розвернули», – зазначив Пашков.
Другий момент стосується частини 5 закону щодо визначення спеціальних дипмісій. Передбачається, що Кабмін визначає статус і повноваження, пояснив фахівець.
«Фактично, АП має дві претензії – про співбесіди в комітетах і місіях. Другий момент – більш м'який», – додав він.
У підсумку є якесь зміщення в бік АП, уточнив експерт.
За його словами, ці два моменти послужили причиною вето, але не виключено, що ці пункти можуть прибрати з документа.
«Річ у тім, що відповідно до Конституції, стратегію зовнішньої політики визначає ВР. Документ застарілий, його потрібно кардинально переробляти. Ще в грудні 2016 року говорили про це. Нам потрібно визначити концептуально ключові напрямки зовнішньої політики», – констатував експерт.
Фахівець підкреслив, що дипслужба – це інструмент для обслуговування, який потрібен, і в законі є інновації, але не враховано багато моментів.
«За діяльністю дипслужби необхідний і парламентський, і громадський контроль. Тому новела про співбесіди в парламентському комітеті щодо послів, які йдуть на затвердження президенту, була б правильною», – наголосив він.
Закон, на жаль, не вирішує багатьох проблем, додав експерт.
На його думку, потрібно закріпити в законі підвищення відповідальності середньої та вищої ланки дипломатичної служби.
«Склад середньої ланки має нести більшу відповідальність за ухвалені рішення», – уточнив він.
Експерт акцентував, що головна проблема не в законі, а в чіткому розмежуванні повноважень і функцій гілок влади, а також у чіткому виконанні указу президента про координуючу роль МЗС. Крім того, ключова проблема також в ухваленні нової редакції закону про основу внутрішньої й зовнішньої політики.
«Має бути чітке визначення пріоритетів, курсу на законодавчому рівні. У нас переважно зовнішня політика здійснюється в ручному режимі. Найчастіше зовнішня політика просто відповідає на виклики, але не має випереджального ефекту», – резюмував Михайло Пашков.
Нагадаємо, президент наклав вето на законопроект про дипслужбу.
Журналісти «Слова і Діла» з'ясували, що лише 28 народних депутатів здали дипломатичні паспорти на зберігання до МЗС.