Мають місце перетворення в системі освіти, але до результатів цих перетворень потрібно мабуть пережити ще не один уряд, якщо звичайно новий уряд буде дотримуватись цієї ж самої лінії. Тому, говорити про досягнення на практиці, поки зарано.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив виконавчий директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний, підводячи підсумки двох років роботи Лілії Гриневич на посаді міністра освіти.
«Розпочався «пілот» нової програми початкової школи. Це справді важливе досягнення. Розпочався моніторинг, спочатку робили замір перед програмою, потім після «пілоту». Так дізнаємося, чи нова програма ефективна, але це знову ж таки – стане зрозуміло в майбутньому. Окрім того, пройшла децентралізація, підвищено зарплати вчителям, що безумовно відчутне досягнення», - говорить Стадний.
З одного боку, прекрасно, що відбулось підвищення зарплат вчителям, при тому не на 10%, а з іншого, про викладачів університетів забули.
«З приходом Гриневич на посаду, чомусь вища освіта відійшла на другий план. Тобто, основні точки росту завмерли. Проблема ще й в тому, що зупинилась реформа фінансування вищої освіти. Але без нового механізму розподілу грошей у вищій освіті не буде жодних якісних перетворень. Гроші, як би не говорили – найбільший стимул, інструмент в державній політиці. Як ти інвестуєш – так і отримуєш», - пояснює експерт.
За його словами, два роки це питання стоїть на місці, хоча була створена робоча група з реформування фінансування.
Проте, результати отримані такі, які можна отримати за місяці, а не за два роки, уточнив він.
«Система така, що університету треба втримати студентів. Отже, не варто відраховувати, всі складають сесію, не треба нічого змінювати, просто тримати побільше студентів і за це отримувати кошти. Це все руйнує. Навіть гарні починання. Можна навіть бути реформатором в університеті, вводити нові програми, але ж гроші платять не за якість, а за кількість», - міркує Стадний.
Виходить, немає різниці, що випускаємо студентів без знань, головне, що план державного замовлення виконаний, акцентував він.
При тому, що в міністерстві є прогресивна середня ланка по вищій освіті, директорат, але вони не відчувають підтримки вищого керівництва, зауважив спеціаліст.
«Причина в тому, що основним пріоритетом вищого керівництва – є школа. В цьому немає нічого поганого, там є зрушення, це раціоналізація ресурсів. Це нормальне явище, проте треба бути готовим тоді до того, що будуть з’являтися прогалини по інших напрямках, яким не приділяється увага», - пояснює Єгор Стадний.
Так, є середня ланка в міністерстві, але їм потрібна підтримка на вищому рівні, бо є речі, які можна змінити лише за підтримки Кабміну, міністра.
«Реформа фінансування нікому не сподобається. Хто ж в галузі захоче таких радикальних змін. Вже звикли до того, що є, а тут почнуть вимагати якість. Для цього потрібна вища підтримка», - наголосив Стадний.
Принаймні варто проводити моніторинг, мати якісь показники на предмет того, скільки студентів знаходять роботу після університету та яку, додав він.
Може бути простий показник – працевлаштування після університету - все стане зрозуміло одразу, аргументував експерт.
Окрім того, на його погляд, це допоможе й абітурієнтам.
«Наприклад, у Харкові 4 аграрних ВНЗ. Знали б люди, через скільки часу після випуску студенти знаходять роботу – було б чіткіше. Так діють в країнах ЄС, поступово й нам варто цьому слідувати. Однак, чомусь, в МОН, дехто вважає, що це не на часі. Поляки використовують це п’ятий рік, а у нас не на часі», - резюмував Єгор Стадний.
Топ-10 обіцянок Лілії Гриневич – в нашому матеріалі за посиланням.