Після ухвалення Верховною Радою законопроекту про Антикорупційний суд нардепам потрібно ще раз напружитися для якнайшвидшого ухвалення закону про введення в дію цієї нової структури. Коли це може статися, обговорювали на каналі UMN ведучі програми Gamardžoba Сергій Мельничук та Бачо Корчилава.
«Аж 315 депутатів проголосували за те, щоб у нас був Антикорупційний суд. І це просто небувала єдність. Оскільки МВФ дасть черговий транш, лише коли Антикорупційний суд почне функціонувати, то ймовірно, що наступний закон, щодо діяльності та початку роботи ВАК, мають ухвалити або наприкінці цього року, або на початку наступного», – припустив Корчилава.
Також парламент дуже швидко та без зайвого галасу ухвалив подання Гройсмана на звільнення міністра економіки Данилюка. «Я працював у Міністерстві аграрної політики з міністром Тарасом Кутовим. Він подав у відставку 23 квітня 2017 року й досі не звільнений. А Данилюка звільнили з напрочуд швидко», – відзначив Мельничук.
«Від міністра фінансів вимагалося, щоб він роздав субвенції на округи. Це означає, що, фактично, мажоритарники отримували фінансову «гречку» для засівання своїх округів. Тобто це той ресурс, який влада давала своїм людям на місцях. А от Данилюк ці субвенції не підписав. У нього з Гройсманом постійно були сутички на засіданнях уряду. Зрештою Данилюк під час одного із закритих засідань грюкнув дверима», – наголосив Мельничук.
Перед тим, як нардепи мали розглянути подання щодо відставки Данилюка, він виступив у парламенті й сказав, що його звинуватили в тому, що він буцімто виніс «бруд із хати», але сам він прийшов працювати не до хати, а до уряду, й мав намір проводити реформи.
«У написаному мною листі містяться лише правдиві факти. Зокрема, вже понад рік Державна фіскальна служба має напівлегітимного, повністю керованого керівника. Тому реформа цього найважливішого органу не відбувається. Робота ДФС пронизана корупцією й конфліктами інтересів», – сказав Данилюк.
Власне, через ДФС також не склалися стосунки між прем’єром та міністром фінансів після того, як Данилюк звільнив із посади голови ДФС Насірова. Оскільки Гройсман не має повноважень призначати на цю посаду свою кандидатуру, то він використовує давно випробуваний метод – призначає виконувача обв’язків. Така ситуація в багатьох міністерствах.
Але не лише нардепи стали ньюзмейкерами четверга, адже, крім всього іншого, Порошенко відзначав четверту річницю інавгурації. Ведучі Gamardžoba обговорили інфографіку «Слова і Діла» про те, скільки разів президент України Петро Порошенко перерізав «червону стрічку» на різних урочистостях.
З’ясувалося, що за чотири роки президентства він узяв участь майже в 100 урочистих церемоніях. І що ближче до кінця президентського терміну, то більше їх ставало: в 2014 році – лише чотири, в 2015-му – 13, в 2016-му – вже 31, минулого року – 36, а за цей рік уже 14.
Наприклад, президент відкрив пам'ятник Тарасу Шевченку в Софії (Болгарія), «Український сквер» у Вільнюсі (Литва), пам'ятник Григорію Сковороді в Любляні (Словенія) і «Зірку Небесної Сотні» в Страсбурзі (Франція). Також він був присутній під час запуску Бескидського залізничного тунелю, відкрив кілька мостів, телерадіовежу, зерновий термінал у порту й навіть відремонтовану ділянку траси та станцію метро в Харкові.
Серед об'єктів медицини, відкритих Порошенком, кілька поліклінік, обласна лікарня, перинатальний центр, реконструйовані корпуси лікарень. У середині травня президент разом із послом Франції відкрив фельдшерсько-акушерський пункт у Київській області.
В активі Порошенка також шість пам'ятників, пам'ятні дошки, фреска, парк, органний зал, зал фехтування та фізкультурний центр.
Звичайно, законодавство не обмежує главу держави в тому, скільки шкіл та поліклінік він може відкрити на рік, але зазвичай це роблять голови облдержадміністрацій або мери міст. Згадуючи, чим запам’яталися чотири роки президентства Порошенка, Корчилава зазначив, що економічні реформи просуваються досить кволо, загалом інтенсивність реформ низька, але відбуваються абсолютно очевидні речі – Україна остаточно стає на проєвропейський курс розвитку.
Нагадаємо, «Слово і Діло» підбило підсумки передостаннього року Порошенка на посаді глави держави й проаналізувало, як змінювався рівень його відповідальності.