На «прямій лінії» з громадянами Росії президент РФ Володимир Путін пообіцяв «тяжкі наслідки для української державності» в разі, якщо ЗСУ перейдуть у наступ під час проведення Чемпіонату світу з футболу в РФ. Ці слова, а також заяви інших політичних діячів Росії свідчать про те, що РФ не має наміру йти з Донбасу. Очевидно, в Кремлі хочуть потягнути час для того, щоб дочекатися зміни політичної конфігурації в Україні й вирішити цю проблему на більш вигідних для себе умовах.
«Пряма лінія» Володимира Путіна з громадянами РФ відбулася 7 червня. Питання про можливий наступ української армії на Донбасі під час проведення ЧС-2018 в Росії поставив російський письменник Захар Прилєпін, який підтримує бойовиків. «Я сподіваюся, що до таких провокацій не дійде, а якщо це трапиться, я вважаю, що це матиме дуже важкі наслідки для української державності загалом», – відповів на це запитання Путін. Він також підкреслив, що проблема врегулювання конфлікту на Донбасі має вирішуватися лише в рамках Мінських угод.
Про реалізацію Мінських угод говорив і міністр закордонних справ Сергій Лавров, коментуючи підсумки зустрічі голів МЗС країн «нормандської четвірки», яка відбулася 11 червня. Наприклад, Лавров заявив, що ідеї США з приводу введення на Донбас миротворчої місії у вигляді «військово-політичної комендатури», яка діятиме на всій території ОРДЛО, «руйнує Мінські домовленості».
Актуальним форматом введення миротворчої місії на Донбас, на думку російського міністра, є варіант, запропонований Путіним ще у вересні 2017 року. «У нас є на столі проект резолюції, який передбачає підтримку ООН тих дій, які робить ОБСЄ для розвитку й відповідно до Мінських домовленостей», – заявив Лавров.
Такі заяви керівників РФ можуть означати наступне. По-перше, Росія не збирається йти з Донбасу найближчим часом, попри дедалі частіші санкції з боку США й поставку Javelin в розпорядження української армії. З іншого боку, й навмисне загострення з боку РФ, принаймні в середньостроковій перспективі, також навряд чи можливе. Але в РФ попереджають, що в разі спроби ЗСУ звільнити Донбас силою в Кремлі вживатимуть відповідних заходів.
Можливостей для цього досить багато. Причому зовсім необов'язково може йтися про нове вторгнення. Нагнітання напруженості на Азовському морі також є прекрасним інструментом стримування спроб української армії просунутися вперед на сході.
Чим же пояснюється така «упертість» російської верхівки, попри санкційний тиск з боку світової спільноти, перш за все з боку США? Одна з причин прихована в політичних розкладах всередині самої України. У міру наближення президентських виборів, які заплановані на березень 2019 року, оприлюднюється дедалі більше соціологічних опитувань, які говорять про зниження рейтингу чинної влади та зростання популярності опозиції.
Так, згідно з останніми соцопитуваннями, лідером рейтингу є Юлія Тимошенко, а президент Петро Порошенко відкинутий за межі першої п'ятірки претендентів. Тому не виключено, що в очікуванні зміни політичної конфігурації в Україні Володимир Путін просто тягне час для того, щоб перезапустити переговорний процес із питань врегулювання ситуації на Донбасі, але вже з новим керівництвом України. Цілком можливо, що після зміни президента в нашій країні в РФ з'явиться більше варіантів для того, щоб вирішити проблему Донбасу на більш вигідних для себе умовах.
Думка про те, що нова влада зможе домогтися завершення війни, стає популярною серед населення країни. Зокрема, такі настрої присутні в Харкові й навіть у Чернігові. Автор цих рядків спілкувався з жителями Луганська, які змушені були залишити своє місто в 2014 році й переселитися до Києва. Співрозмовники всерйоз розраховують, що за нового керівництва бойові дії на Донбасі припиняться й вони зможуть повернутися додому. Не виключено, що ці настрої також сприяють зростанню популярності опозиції й спонукають Кремль терпляче чекати результатів виборів президента України.
По-друге, загрозливі заяви Володимира Путіна з приводу «важких наслідків для української державності», а також незгода на введення миротворців у форматі, який влаштовує Україну та США, призначені особисто для президента Петра Порошенка. Не секрет, що вдалий наступ на Донбасі або вирішення питання про введення миротворчої місії ООН таким чином, щоб «блакитні каски» перекрили кордон із Росією, дозволивши Києву зачистити бойовиків, може підняти рейтинг глави держави. Очевидно, в Кремлі не хочуть, щоб чинний президент отримав хоч якийсь шанс, і заздалегідь застерігають його від «різких рухів». Що ж робити чинній владі в ситуації, що склалася? Продовжувати обраний курс у розрахунку на те, що до виборів все ж станеться якась із подій, яка дозволить Петру Порошенку покращити свої позиції або знизити рейтинг конкурентів. В іншому разі, прихильникам нинішньої влади залишиться розраховувати лише на те, що нове керівництво України виявиться не таким уже й «зручним» партнером для росіян.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»