З одного боку, можна сказати, що був досягнутий компроміс між міжнародною спільнотою та українською стороною. Міжнародній експертній раді надається можливість заблокувати кандидата, щодо якого, на їхню думку, є питання, чи то кваліфікаційні, чи будь-які інші.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла Юлія Кириченко, оцінюючи ухвалення законопроекту про Антикорупційний суд, зокрема участь міжнародних експертів.
«Якщо троє експертів із ради будутьпроти певного кандидата, такий кандидат не пройде. Такі права їм надали. Однак проблема в іншому. Записали інші вимоги для міжнародних експертів. Передбачалося, що міжнародним експертом може бути іноземний громадянин, який має кваліфікацію й брав участь у таких процесах, був долучений до вирішення подібних питань», – зазначила Кириченко.
На сьогодні членом Ради міжнародних громадських експертів може бути громадянин України, просто з міжнародним досвідом роботи, констатувала експерт.
«Тоді питання: а хто буде в раді міжнародними експертами, якщо будуть громадяни України? Відповідно, можна припустити, що будуть питання щодо її незалежності. Бо громадяни України можуть бути більш залежними від політичної влади, певних процесів», – уточнила фахівець.
За її словами, в законопроекті, який подавався, цього раніше не було.
Багато компромісів і багато суперечливих питань були вирішені пізніше, додала експерт.
На її думку, на цьому етапі ще не все втрачено, однак потрібно намагатися при призначенні формування цієї міжнародної експертної ради включити саме міжнародних експертів.
«Ризик, що раду можуть сформувати не з міжнародних експертів, а просто знайти в нас експертів із міжнародним досвідом, залишається. Зараз важливо контролювати, щоб на етапі реалізації закону Рада була сформована саме з незалежних експертів», – резюмувала Юлія Кириченко.
Нагадаємо, в четвер, 7 червня, Верховна Рада 315 голосами підтримала створення Вищого антикорупційного суду.
«Слово і Діло» розбиралось, як за закон голосували фракції та групи.