Шведські експерти підрахували кількість ядерної зброї у світі в 2018 році. Найбільший арсенал прогнозовано виявився в США та Росії. При цьому порівняно з попередніми роками кількість ядерної зброї в світі незначно зменшилася. Однак це не можна вважати ознакою розрядки, тому що найбільші члени ядерного «клубу» активно переозброюються або вдосконалюють свої можливості.
Експерти Стокгольмського інституту досліджень проблем миру (SIPRI), що спеціалізується на дослідженнях питань контролю над озброєнням та роззброєнням, підрахували кількість ядерної зброї в світі. За даними SIPRI, на початок 2018 року ядерною зброєю володіли дев'ять держав: Росія, США, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Ізраїль і КНДР.
Найбільший арсенал прогнозовано виявився в Росії та США. Зокрема, РФ у 2018 році мала 6850 ядерних боєголовок, а США – 6450. При цьому порівняно з 2017 роком кількість ядерних боєголовок у цих країнах скоротилася на 150 і 350 одиниць відповідно.
Велика Британія має 215 ядерних боєголовок, Франція – 300. За інформацією SIPRI, в 2017 і 2018 роках ці країни не скорочували, але й не збільшували свої арсенали. Відносно «миролюбним» виявився й Ізраїль – у 2017 і 2018 роках у цієї країни налічувалося 80 ядерних зарядів. А ось Китай, Пакистан та Індія поступово розширюють свої можливості.
Так, у Китаю в 2017 році налічувалося 270 ядерних боєприпасів, а на початку 2018 року – вже 280. Потенціал Індії в 2017 році оцінюють у 120-130 ядерних боєголовок, а Пакистану – в 130-140. Але на початку 2018 року ядерні арсенали обох країн також отримали по 10 ядерних зарядів.
Окрема розмова про КНДР. У SIPRI не дають точної кількості ядерних боєголовок, що є в розпорядженні Кім Чен Ина, вважаючи, що їх може налічуватися від 10 до 20. Водночас шведські експерти відзначають «несподівано швидкий прогрес КНДР» у розробці ядерної зброї та засобів її доставки.
Тут варто нагадати про те, що за результатами саміту в Сінгапурі, який відбувся минулого тижня, президент США Дональд Трамп і північнокорейський лідер Кім Чен Ин підписали договір, який передбачає ядерне роззброєння КНДР в обмін на гарантії безпеки з боку США.
Якщо КНДР виконає цей договір, то стане на шлях України, яка в 1994 також відмовилася від третього за розмірами в світі ядерного арсеналу, що дістався їй від СРСР, в обмін на паперові гарантії безпеки. Вони були викладені в Будапештському меморандумі, підписаному лідерами України, США, Росії та Великої Британії. Але в 2014 році Росія анексувала Крим і розв'язала війну на Донбасі. Цим вона грубо порушила положення меморандуму, які вимагали поважати незалежність, суверенітет та наявні кордони України, а також утримуватися від загрози або застосування сили проти територіальної цілісності або політичної незалежності нашої країни. Дії ж інших підписантів Будапештського меморандуму з відновлення територіальної цілісності України поки не приносять видимого ефекту.
Як би там не було, але в підсумку фахівці SIPRI дійшли висновку, що саме за рахунок скорочення ядерних арсеналів у Росії та США загальна кількість ядерних озброєнь у світі скоротилася з 14935 до 14465 одиниць. Однак і такої кількості боєголовок дотатньо для того, щоб у разі повномасштабного конфлікту знищити людство. Крім того, про якусь розрядку, навіть якщо КНДР почне денуклеаризацію, говорити складно.
По-перше, Китай, Індія та Пакистан поступово збільшують кількість ядерних боєголовок і покращують засоби їх доставки, а по-друге, США та Росія взялися за ядерне переозброєння.
Найбільш помітно цей процес відбувається в Росії. У 2009 році ця країна отримала на озброєння рухливі ракетні комплекси РС-24 «Ярс», що є подальшим розвитком комплексу «Тополя-М». На відміну від моноблочного «Тополя», «Ярси» здатні запускати ракети з боєголовками, що розділяються на дальність до 12 тисяч кілометрів.
Відомі також заяви президента РФ Володимира Путіна про випробування в Росії нових ракетних систем, здатних доставляти ядерні заряди до цілі з гіперзвукової швидкістю. Зокрема, президент РФ говорив про ракетний комплекс «Сармат», який має прийти на зміну знаменитому ракетному комплексу РС-36М («Воєвода») або «Сатана», як його називають на Заході. За задумом конструкторів, «Сармат» діятиме за принципом «орбітального бомбардування», тобто балістична ракета виводиться на орбіту планети, звідки починає бомбардувати мета відокремлюваними блоками, що рухаються зі швидкістю, яка в кілька разів перевищує швидкість звуку. Це не дозволить організувати ефективну протиракетну оборону, тому що навіть найсучасніші протиракети не здатні переміщатися з гіперзвуковою швидкістю.
Також Путін повідомив про початок серійного виробництва стратегічного комплексу «Авангард», крилатий блок якого здатний переміщуватися в щільних шарах атмосфери зі швидкістю, яка в 20 разів перевищує швидкість звуку, й про постановку на експериментальне бойове чергування ракетного комплексу «Кинджал» повітряного базування. Він являє собою протикорабельну ракету, яка встановлюється на винищувачі МіГ-31 і також переміщується з гіперзвуковою швидкістю.
Можна не сумніватися в тому, що США та інші члени «ядерного клуба» шукатимуть відповідь на перспективні російські ракетні розробки. А це означає, що перегони озброєнь заходять на новий виток і спокій планеті лише сниться.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»