Українці відзначили День Конституції, радіючи з того, що вона є однією з найдемократичніших у світі. Щоправда, добре прописані українські закони не завжди дотримують чиновники та політики. «Слово і Діло» з’ясувало, що Основний закон України порушує навіть президент Порошенко, дозволяючи собі зривати терміни підписання деяких законопроектів, ухвалених Верховною Радою. Сьогодні ми вирішили подивитись, наскільки пунктуальним є спікер Верховної Ради Андрій Парубій, та скільки законодавчих ініціатив чекає на його підпис.
Перш ніж текст закону, ухваленого Верховною Радою, потрапить на підпис до президента України, його має завізувати голова українського парламенту. Згідно Регламенту Ради (глава 22), спочатку текст ухваленого нардепами законопроекту оформляється й підписується головою комітету, що готував законодавчу ініціативу. Причому, на стіл до спікера Ради ухвалений законопроект має потрапити у десятиденний строк.
Після цього спікер має підписати закон не раніше двох і не пізніше п'яти днів з дня його подання та невідкладно направити президентові України. Зараз на підпис Андрія Парубія чекають два нових закони – про валюту та проект Закону про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини». Терміни їхнього підписання ще не спливли.
Але ми виявили на сайті Верховної Ради два «військові» законопроекти, які надто довго чекають візи спікера парламенту. Два с половиною роки припадають пилом пропозиції президента до Закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері підтвердження відповідності, виготовлення, виробництва, реалізації, придбання продукції, робіт та послуг у військовій сфері». Законопроект був ухвалений Верховною Радою, та президент вніс до нього свої пропозиції, після чого його знову підтримала більшість нардепів.
Цей закон посилює кримінальну відповідальність тих, хто буде постачати до армії небезпечну їжу, форму чи взуття або іншу продукцію, що не відповідає стандартам та регламентам. Надавачам неякісних послуг для потреб ЗСУ також загрожує посилена кримінальна відповідальність. Але з 26 січня 2016 року законопроект чекає підпису спікера.
Другий рік (з 18 травня 2017-го) Парубій не підписує проект Закону про внесення змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», який передюачає, що там де немає військоматів, повістки призовникам та військовозобов’язаним мають вручати в органах місцевого самоврядування, або керівники підприємств, установ та організацій, у тому числі й навчальних закладів.
Чекають на підпис спікера Верховної Ради чотири постанови парламенту. Щоправда, Регламент (глава 24) не передбачає чітких термінів для підписання постанов, резолюцій, декларацій, звернень та заяв, ухвалених Верховною Радою. Тут постає інше питання – наскільки доцільно витрачати час народних депутатів на ухвалення цих законодавчих ініціатив, які здебільшого мають нульовий коефіцієнт корисної дії. Наприклад, проігнорована Парубієм постанова про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору просто декларує, що нардепи зобов’язуються ухвалити зміни до Закону про судовий збір. До речі, закон вже давно вступив в дію, а постанова все чекає на підпис спікера.
Аналогічна ситуація склалася з проектом постанови про направлення на повторне перше читання проекту Закону України про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Раніше ми писали, як Порошенко порушує Конституцію.
Парубій підписав закон про створення Вищого антикорупційного суду.