6 липня 2018 близько 5:30 на території Рівненського загальновійськового полігону під час виконання військовослужбовцями однієї з військових частин вогневого завдання зі знищення умовного противника з веденням вогню мінометної батареї із закритої вогневої позиції стався вибух міни в каналі ствола міномету. В результаті НП двоє бійців загинули на місці, ще двоє – на шляху до лікарні. При цьому з початку бойових дій на Донбасі вибухи мінометів «Молот» забрали життя 18 військових.
«Слово і Діло» вирішило розібратися, що сталося на полігоні, які причини й хто винен у трагедії.
Військовий експерт Олег Жданов зазначив, що причиною цієї ситуації став цілий комплекс проблем.
Чому сталася трагедія
По-перше, неякісне озброєння, констатував він, додавши, що це основна причина вибуху.
«Якщо проаналізувати, то в будь-якому разі сталь, з якої виготовляють стволи, розривається шляхом здуття, шляхом появи поздовжніх тріщин і не завжди відриває ствол, а роздуває його. Це говорить про те, що сталь в'язка. Відповідно, якщо подивитися на наш міномет, то його зрізало, як бритвою. Це означає, що сталь неякісна», – пояснив Жданов.
Військовий звернув увагу, що від ствола нічого не знайшли – він розлетівся, як кришталева ваза, на дрібні частини.
Крім того, міна не вибухнула в стволі, а вилетіла разом з іншим стволом. На фотографіях чітко видно, що в частині ствола, який залишився цілим, немає хвостовика міни. Хвостовик міни – деталь, що не вбивається й залишається цілою при всіх видах вибуху, уточнив експерт.
За його словами, якби хвостовик міни залишився в днищі ствола, це означало б, що міна вибухнула в стволі, якщо хвостовика немає – міна полетіла разом з іншим стволом.
Він додав, що всі ці фактори можна з'ясувати лише з відкритих джерел інформації.
Ніхто не говорить про джерело, сталь і те, за якою технологією робили ствол, акцентував Жданов.
Кількість жертв
На думку військового, кількість жертв говорить про те, що на позиціях був повний безлад.
«По-перше, вогнева позиція не обладнана в інженерному значенні. Глибина окопу має бути 1 метр 10 сантиметрів там, де стояв міномет. В такому разі уламки пішли б угору. Другий момент – відстань між мінометами має бути 50-100 метрів, а не 10-15, як було. Третій аспект – судячи з того, що військові перебували хто де, включаючи командира, місце якого не на вогневій позиції, а на спостережному пункті, дуже слабко була проведена індивідуальна підготовка», – підкреслив він.
Це ж не тир, ніхто не виїжджає на полігон, не ставить міномет, щоб просто постріляти, а все робиться на тлі тактичних навчань, наголосив експерт.
«Має бути обстановка, умовний противник, маскування», – уточнив він.
Крім того, з огляду на кількість жертв і тих, хто отримав поранення, виникає питання, де бронежилети й каски під час бойових стрільб, додав фахівець.
«Наклалися два конструктивних фактори – недоліки міномета, сумнівна якість сталі та особовий склад, який поводився неналежним чином на вогневих позиціях. Дві причини – підготовка бригади та неякісне озброєння. Якби міна здетонувала в стволі, були б інші наслідки», – резюмував Олег Жданов.
За даними «Слова і Діла», міністр оборони України Степан Полторак заявив, що планує до кінця осені 2018 року збудувати на полігоні «Широкий Лан» бригадний комплекс. Перелік обіцянок міністра – за посиланням.