Головний військовий прокурор Анатолій Матіос у понеділок, 9 липня, назвав причини розриву ствола 120-мм міномета «Молот» на полігоні в Рівненській області. В результаті цього інциденту, який стався 6 липня, троє військовослужбовців загинули й 9 отримали поранення. На думку Матіоса, трагедія могла статися через так зване подвійне заряджання – ситуації, коли в стволі міномета опиняються відразу дві артилерійські міни замість однієї. На думку експертів, через подвійне заряджання відбуваються практично всі нещасні випадки, пов'язані з експлуатацією мінометів, хоча у випадку з «Молотом» багато хто вказує на дефекти конструкції.
Трагедія на полігоні в Рівненській області сталася 6 липня – під час занять із бойової підготовки стався розрив ствола міномету «Молот». У результаті 3 особи загинули й 9 отримали поранення. Як відомо, український 120-мм міномет «Молот» був створений фахівцями київського заводу «Маяк» у 2015 році, в найкоротші терміни. Завдання розробити міномет була поставлена в травні, а в жовтні почалися державні випробування.
В результаті вийшов аналог радянського міномета 2Б11, розробленого в 1979 році, проте українські виробники заявили, що полегшили конструкцію, використавши більш сучасні сплави. Під час випробувань, щоправда, виявилося, що «Молот» на 7 кг важчий за 2Б11. У березні 2016 року український міномет 120-15 «Молот» почав надходити у війська. Вартість одного виробу становить 480 тис. грн.
Проблеми почалися в липні 2016 року. Зокрема, командир однієї з мінометних батарей на полігоні «Широкий Лан» у Миколаївській області написав скаргу про те, що на абсолютно нових мінометах виявилися дефекти при фарбуванні, дефект підйомного механізму, а метал починав вкриватися корозією. Командир також поінформував, що механізм, який захищає міномет від подвійного заряджання, виконаний із розжареної сталі, що може «призвести до розриву під час пострілу й поранень особового складу».
У тому ж липні відбулася перша НС – на «Широкому Лані» в одного з мінометів «Молот» розірвало ствол. У результаті один військовослужбовець загинув на місці й 10 отримали поранення. Пізніше один із постраждалих помер у шпиталі.
У серпні 2016 року мінометники 72-ї механізованої бригади протестували ще 12 «Молотів». Один із мінометів розвалився, не доїхавши до позицій, ще один розвалився після першого ж пострілу, а в інших мінометів під час стрільб заклинювало механізми. Виявилася ще одна «халтура»: прицільні пристосування в нібито новітнього міномета були зроблені в СРСР у 1946 році.
У листопаді 2016 року повторилася НС із розривом стовола «Молота» – загинули двоє бійців батальйону «Айдар». Ще троє військовослужбовців загинули від «Молота» в Авдіївці в березні 2017 року. І, нарешті, 6 липня 2018 року сталася трагедія на Рівненському полігоні.
У всіх випадках, незважаючи на численні рекламації, загибель військовослужбовців не пов'язувалася з конструктивними недоліками «Молота». Наприклад, причиною загибелі двох «айдарівців» називався вибух артилерійської міни в каналі ствола. У понеділок, 9 липня, головний військовий прокурор Анатолій Матіос повідомив у себе в Facebook, що причиною трагедії на Рівненщині могло стати так зване подвійне заряджання – ситуація, коли в стволі опиняються дві міни замість однієї. «На думку слідства, міномети працювали без запобіжників, що призвело до можливості подвійного заряджання. Вибух стався відразу після чергового заряджання. Характер та обставини розриву міномета також на це вказують ... Є всі ознаки службової недбалості: відстань між мінометами – 8 метрів замість передбачених 20, глибина окопів також не відповідала нормативам», – зазначив прокурор. За словами Матіоса, докладні висновки надасть відповідна експертиза зі слідчим експериментом.
Проте в соцмережах нову трагедію почали пов'язувати саме з конструктивними недоліками міномета, зокрема із занадто «м'якою сталлю», з якої нібито зроблений ствол. Пригадали й необережне висловлювання головного інженера «Маяка» Валерія Синіцина, який заявив, що при розробці «Молота» використовувалися відомості, почерпнуті з інтернету й літератури. Саме ж підприємство, хоча й належить до структури «Укроборонпрому», більш відоме виробництвом магнітофонів.
Скарги бійців на неякісну збірку «Молота», скоріш за все, мають серйозні підстави. Але навряд чи такі дефекти призводять до розриву стволів «Молота» та загибелі людей. По-перше, аналогічні проблеми виникали й при експлуатації 2Б11. Зокрема, відомий журналіст Юрій Бутусов повідомив, що в грудні 2014 року радянський міномет також вибухнув унаслідок подвійного заряджання, через що загинули 9 бійців.
По-друге, один із офіцерів, який раніше стріляв зі 120-мм радянського міномета (нагадаємо, «Молот» є його аналогом), зазначає, що єдиною причиною розриву ствола якраз і є подвійне заряджання. Найчастіше це відбувається, коли внаслідок недбалого зберігання закупорювання з мінометними пострілами в деяких боєприпасів зволожується запал або ж порох у метальних зарядах. При заряджанні такого пострілу відбувається осічка. Досвідчений командир розрахунку в таких випадках дає команду на так званий «аборт», після чого зі ствола витягають міну, вишибний заряд якої не спрацював. Однак недосвідчений командир у напруженій бойовій ситуації може втратити здатність адекватно оцінювати ситуацію й починає діяти «на автоматі». Побачивши, що пострілу не відбулося, такий командир просто ставить запобіжний механізм від подвійного заряджання в нейтральне положення, що дозволяє дослати в ствол другий постріл, який цього разу спрацьовує...
Ці висновки підтверджують і наукові дослідження, наявні у відкритому доступі. Ще в 2017 році в журналі «Озброєння і військова техніка» була оприлюднена наукова стаття під назвою «Дослідження підриву мін у каналі ствола 120-мм міномета». Автори статті вважають, що конструктивні недоліки міномета не можуть викликати руйнування ствола під час стрільби. «Єдиною причиною загибелі особового складу є підрив міни в каналі ствола, який своєю чергою має два варіанти: підрив міни в результаті нештатного спрацьовування детонатора або підрив двох мін у результаті порушення заходів безпеки з наступним подвійним заряджанням», – ідеться в матеріалі. Там підкреслюється, що якщо український «Молот» і радянський міномет близькі за своїми конструктивними особливостями, значить, можна припустити, що характер і причини руйнування стволів будуть аналогічними.
У цій же статті зазначається, що ситуація з «Молотом» стала елементом інформаційної війни. При висвітленні такого роду подій вітчизняні ЗМІ роблять «упереджені висновки щодо міцності ствола міномету та впливу дефектів конструкції на так звані «вибухи». «Ці публікації засоби масової інформації Російської Федерації активно використовують як пропагандистський матеріал», – стверджують автори дослідження.
Цілком очевидно, що виробник зобов'язаний усунути всі виявлені дефекти в конструкції міномета «Молот». Він потрібен фронту, тому що старі радянські 120-мм міномети вже відпрацьовують свій ресурс. І якщо головна причина – це людський фактор, то Міністерство оборони та «Укроборонпром» зобов'язані припинити поширення «зради» про «міномет-убивцю». Загиблих людей уже не повернеш, але їхній гіркий досвід може допомогти іншим бійцям не повторювати таких помилок. А переконливі докази «невинуватості» українського міномета виб'ють ґрунт із-під ніг російських пропагандистів і підвищать престиж українського ОПК.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»