Народний депутат України Іван Вінник провалив обіцянку про те, що в законопроекті про національну безпеку буде закладена норма про розмежування понять «свобода слова», «журналістика» та «пропаганда» й буде запроваджений термін «комунікативна безпека», що дасть можливість залучати до відповідальності проросійські ЗМІ.
Таку обіцянку він дав 22 травня 2018 року, нагадує «Слово і Діло».
«Ми зараз обговорюємо проект закону президента «Про національну безпеку». Одна зі сфер гарантування національної безпеки, яку ми пропонуємо впровадити, – це забезпечення комунікативної безпеки. Потрібно відрізняти від інформаційної безпеки, яка зараз у світі опікується збереженням даних, конфіденційності тощо. А комунікативна безпека опікується змістом інформації, яка поширюється в інформаційному соціумі, середовищі тощо. Це те, що межує між свободою слова й пропагандою», – розповів Вінник на одному з телеканалів.
Пояснюючи, які зміни необхідно внести до законодавства, щоб мати можливість притягати до відповідальності пропагандистів країни-агресора, нардеп заявив: «У нас поки немає відповідної правової бази. Відповідно, ми її спробуємо створити при обробці закону «Про національну безпеку» в другому читанні. Ми впровадимо визначення «комунікативної безпеки», ми відокремимо «свободу слова» й «журналістику» від «пропаганди» й «злочинних дій на спотворення ідеологічного сприйняття тих чи інших подій», ми розмежуємо право суб'єктів держави вживати відповідні заходи».
За словами нардепа, це дасть можливість впливати на проросійські ЗМІ, в тому числі й телеканали.
«Механізм буде приблизно наступний. Якщо регулятор у сфері радіомовлення, тобто Національна комісія з питань радіомовлення і телебачення побачить (у сюжеті або статті – ред.) зміст, що порушує базові постулати Конституції, законодавство України, тобто у випадку з «Інтером» – порушення закону про декомунізацію, закону про деокупацію, про визнання країни агресором, він на підставі цього звертається до СБУ, яка має повноваження досудового розслідування й оперативно-розшукової діяльності. Буде зареєстроване провадження відповідно до Кримінального кодексу. Слідчий за погодженням із прокурором може звернутися до відповідного слідчого судді, який може винести постанову, що зобов'язує зняти відповідний сюжет або матеріал з ефіру чи сайту. В деяких випадках доведеться вибачитися. Якщо це не буде виконуватися, то, можливо, регулятор ухвалюватиме якісь примусові дії, аж до відкликання ліцензії», – пояснив Вінник.
Нагадаємо, 8 липня 2018 року набув чинності закон «Про національну безпеку України», який був ухвалений Верховною Радою 21 червня. Однак у законі немає жодних норм, що розмежовують поняття «свобода слова», «журналістика» та «пропаганда». Також у новому законі немає поняття «комунікативна безпека». Виходячи з цього обіцянка Івана Вінника отримує статус «не виконано».
Згідно з моніторингом «Слова і Діла», Вінник дав 20 обіцянок, з яких 6 виконав і стільки ж провалив.
Раніше ми писали, що Рада відмовилася голосувати за проект закону про досудове блокування сайтів. «Слово і Діло», проаналізувавши проект закону колишньої журналістки Чорновол, знайшло в ньому разючу схожість із чинним законодавством Російської Федерації.