Підкомісія, яка повторно вивчає обставини Смоленської катастрофи, заявила, що Росія перешкоджає розслідуванню обставин трагедії. У заяві підкомісії йдеться про те, що попри однозначний висновок Ради Європи, Росія досі відмовляє Польщі в поверненні уламків літака Ту-154М, навігаційних пристроїв та чорних скриньок, які вона незаконно тримає на своїй території.
Про це пише «Слово і Діло» з посиланням на «Польське радіо».
Крім того, російська сторона відмовила Варшаві в проведенні реконструкції літака на підставі його уламків, які досі зберігаться в Смоленську.
«Це дії, які комітет Ради Європи вважає провокативними, вдало порівнюючи їх із поведінкою влади СРСР, яка протягом десятків років заперечувала свою відповідальність за Катинський розстріл», – написано в заяві Смоленської підкомісії.
«Тим часом російська сторона не лише відмовляється виконувати заходи, рекомендовані IKAO, але в своїй заяві Міністерство закордонних справ РФ від 13 липня цього року називає вимогу проведення цих заходів «політичним замовленням», – зауважила речниця підкомісії Марта Пальонек.
«У такій ситуації відмова Росії в реалізації положень Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) та резолюції комітету Ради Європи має всі ознаки перешкоджання розслідуванню всіх обставин смерті президента Лєха Качинського», – йдеться в заяві польської сторони.
Нагадаємо, польська прокуратура провела останню процедуру ексгумації останків загиблих в авіакатастрофі під Смоленськом 10 квітня 2010 року.
Детальні дослідження польської коміції засвідчили, що на елементах корпусу розбитого під Смоленськом польського літака Ту-154М, а також на тілі принаймні однієї жертви катастрофи виявлені сліди вибухівки.
Нагадаємо, під час проведення ексгумації та судмедекспертиз 77 жертв Смоленської катастрофи були виявлені 69 фрагментів тіл 26 осіб, які були в трунах інших людей.
10 квітня 2010 року в катастрофі Ту-154 в Смоленську загинули 96 людей, серед яких президент Польщі Лех Качинський із дружиною, керівники всіх родів військ, начальник Генерального штабу, представники Сейму та Сенату, а також польського духовенства, останній президент Польщі у вигнанні Ришард Качаровський.