У понеділок, 16 липня, в Гельсінкі відбулася важлива зустріч між президентами Росії та США Володимиром Путіним і Дональдом Трампом. Судячи з підсумкових заяв обох лідерів, «українське питання» не було головною темою для обговорення. Що це означає для нашої країни?
Перед зустріччю в Гельсінкі деякі висловлювання Дональда Трампа викликали в Україні серйозні побоювання щодо того, що президент США вирішить поторгувати з Володимиром Путіним українськими інтересами й територіями. Наприклад, Трамп заявив, що Росія має бути присутня на засіданнях лідерів «Великої вісімки» (G8), звідки була виключена за агресію проти України. За інформацією видання Buzzfeed, на саміті країн G7 у червні Трамп нібито заявив, що вважає анексований Крим російським, тому що «всі жителі там розмовляють російською».
Втім, як раніше повідомляло «Слово і Діло», українцям навряд чи варто побоюватися зради з боку Трампа, оскільки крім української проблематики лідерам двох наддержав є про що поговорити. Судячи з прес-конференції, яку Трамп і Путін дали за підсумками саміту в Гельсінкі, так все й сталося.
«Українське питання» в заключних заявах президентів згадувалося лише тричі. Вперше – у вступній промові Володимира Путіна. Президент Росії, зокрема, заявив, що під час обговорення української кризи «сторони звернули увагу на важливість добросовісної реалізації Мінських домовленостей». «США могли б рішучіше наполягати на цьому й налаштовувати українське керівництво на цю роботу», – підкреслив Путін.
У вступній промові Трампа українська проблематика практично не прозвучала. Про неї двічі згадав Володимир Путін уже під час відповідей на запитання журналістів. Він зазначив, що американці не визнають факт анексії Криму Росією, хоча в Москві вважають це питання давно вирішеним. І ще одна заява стосувалася транзиту російського газу через територію нашої країни. «Я запевнив пана президента (Трампа – ред.) в тому, що Росія готова зберегти цей транзит. Ба більше, ми готові продовжити транзитний контракт, який закінчується наступного року, в разі врегулювання спору між суб'єктами госпдарювання в Стокгольмському арбітражному суді», – сказав Путін.
Заява щодо Криму говорить про те, що ніхто на саміті двох президентів українськими територіями не торгував. Хоча, скоріш за все, це питання взагалі активно не порушувалося, тому що сторони вважали за краще зосередитися на інших проблемних питаннях. Заява щодо газу надзвичайно важлива для України. Скоріш за все, вона означає, що всупереч всім своїм обіцянкам і попередженням, Росія не зможе відмовитися від транзиту газу через територію України в 2019 році. Це пояснюється тим, що нові шляхи транспортування газу в обхід України, включаючи той же «Північний потік-2», не збудовані, тому в майбутніх переговорах про параметри використання української газотранспортної системи Київ може виторгувати для себе серйозні плюси.
Зрозуміло, це не означає, що проект «Північний потік-2» остаточно провалився. Скоріш за все, провалилися поки лише плани РФ відмовитися від українського транзиту саме в 2019 році. Однак реалізація цих планів у більш довгостроковій перспективі поки не припинена.
Але якщо не Крим і не Україну, тоді що ж обговорювали президенти Росії та США? На прес-конференції Трампа й Путіна найбільше часу було приділено темі врегулювання війни в Сирії, а також проблемі втручання Росії в процес президентських виборів у США. Ситуація в Сирії взагалі перейшла в стадію відкритих зіткнень між російськими та американськими військовими. Можна згадати лютневий розгром, який американська авіація влаштувала російським найманцям із ПВК «Вагнера» в сирійській провінції Дейр-ез-Зор. А історія з російським втручанням у вибори президента США взагалі становить загрозу для репутації самого Дональда Трампа.
У зв'язку з цим слід звернути на важливу заяву президента США, зроблену ним на підсумковій прес-конференції. «Наші відносини (між Росією та США – ред.) ніколи не були гіршими, ніж зараз. Але це змінилося приблизно чотири години тому. Я дійсно вірю в це», – сказав Трамп. Можна припустити, що Дональд Трамп дійсно хоче налагодити відносини з Володимиром Путіним, причому головною перешкодою на цьому шляху вважає не українську, а сирійську проблематику, а також питання, пов'язані з президентськими виборами в США. Усунуть ці перешкоди – візьмуться за Україну. І лише тоді можна буде розмірковувати про ціну для нашої країни.
Після саміту в Гельсінкі виникає питання, чи дозволять Трампу потоваришувати з Путіним політики у Вашингтоні. У всякому разі, там не дуже задоволені тим, як Трамп виглядав на тлі російського колеги. Також у Конгресі США не ставлять під сумнів факт втручання Росії в американські вибори й уже закликали Дональда Трампа не забувати про те, що Росія не є союзником США.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»