Станом на липень 2018 року міністр юстиції Павло Петренко є тим членом уряду, який виконав найбільший відсоток власних обіцянок. Хоча йдеться лише про половину обіцяного. Є чимало планів, які досі не здійснилися. Ми поспілкувалися з міністром про забуті журналістами тези: перенесення СІЗО за межі обласних центрів, аудит НАЗК, блокчейн-реєстри і онлайн-прописку. І, звичайно, не обійшли увагою найсвіжіші ініціативи: від муніципальної няні до центрів OpenSpace.
Міністерство юстиції часто використовує слоган «сказано - зроблено». Можу припустити, що така формула продиктована Вашими політичними амбіціями. Ви особисто претендуєте на виборні посади?
Насправді, я є одним з тих міністрів, в кого найбільше обіцянок. Не дуже правильно порівнювати різні міністерства: Міністерство юстиції є все-таки великим комплексним міністерством, яке відповідає за багато напрямків і багато політик, тому у нас, з огляду на функціонал, більше зобов’язань і більше питань на порядку денному.
Що стосується політичних амбіцій і підходу до принципу «сказано – зроблено», в мене такий підхід був і залишається з того моменту, коли я почав займатися адвокатською практикою. Такий підхід залишився й тоді, коли я прийшов на позицію міністра юстиції. Щодо подальшої участі в новій політичній ітерації, закономірно, я, звичайно, братиму участь.
У парламентських виборах. А в президентських? Як член команди якогось кандидата?
У парламентських, звичайно. У нас є дуже чітка партійна позиція, яка була озвучена і ухвалена під час минулорічного з’їзду партії «Народний фронт», що НФ визначиться з питанням підтримки того чи іншого кандидата чи висунення свого кандидата на найближчу президентську кампанію.
Наразі президентська кампанія де-юре не розпочалася. Час ще є. Осінь буде цікавою.
Найбільше Ваших обіцянок стосуються онлайн-сервісів. Наприклад, Ви обіцяли, що вже у січні 2018 року запрацює онлайн-реєстрація новонародженого. Ви сподіваєтеся, що встигнете, перебуваючи на посаді, це зробити?
Що стосується онлайн-реєстрації народження, ми цей проект запустили в Києві буквально півтора місяця тому. Саме тоді, коли ми запускали перший пілотний пологовий будинок в місті Києві, де наші співробітники за допомогою планшета і доступу до реєстру реєстрації актів цивільного стану проводять онлайн-реєстрацію факту народження дитини.
Ми рухаємося в тому напрямку, щоб спочатку на рівні всіх обласних центрів у пологових будинках цю послугу зробити доступною, а наступний етап – це поширити таку послугу на 472 пологових будинки по всій країні.
Тобто не йдеться про сайт, доступний для кожного просто з дому? Ідеться лише про реєстрацію через планшети співробітників у пологових будинках?
Ідеться про те, що такий сервіс буде доступний в пологовому будинку, але в режимі онлайн (на першому етапі).
На другому етапі, якщо ми напрацюємо таке технічне рішення, яке дасть можливість через Інтернет з дому зареєструвати дитину, то, можливо, й цей варіант буде доступним.
Питання щодо реєстрації факту народження дитини безпосередньо з дому полягає в моменті безпеки, захищеності каналів. Тобто є канали зв’язку, через які передається інформація, яка потрапляє до реєстру. Реєстр актів цивільного стану технічно захищений від будь-якого втручання.
Якщо наші IT-спеціалісти віднайдуть технічне рішення, яке дасть можливість, умовно кажучи, вам вдома зі свого планшета чи комп’ютера, відкривши кабінет користувача, подати інформацію і підписати її електронним цифровим підписом чи mobile-ID, якщо ця інформація буде захищена і жоден зловмисник не зможе її викривити, то й таку можливість ми теж розглядаємо. Я не виключаю, що ми таку послугу так само надамо.
Але на сьогодні ми пообіцяли і впроваджуємо інший механізм.
Почалося все з того, що ми відкрили фронт-офіси в усіх пологових будинках в обласних центрах. Тоді критикували, що це піар, далі обласних центрів це не спуститься… Але сьогодні фактично в усій країні працюють 472 пологових будинки, які є в нашій партнерській програмі. У них працюють фронт-офіси, де працівник Міністерства юстиції отримує заяву від одного з батьків (або обох батьків) про реєстрацію народження дитини і протягом 24 годин, до виписки, родина отримує документ.
Потім ми вирішили, що в одному місці, у цьому фронт-офісі, можна надати максимальний комплекс юридичних послуг. Тому що крім реєстрації народження необхідно зареєструвати місце проживання дитини. Це суміжні органи: Міграційна служба та Міністерство внутрішніх справ. Ми з ними також домовилися про партнерську програму. Щоб Міністерство юстиції отримало всю цю інформацію від батьків і відразу проводило реєстрацію місця проживання.
І третій сервіс, який ми зробили станом на кінець минулого року, – це онлайн-реєстрація допомоги при народженні дитини.
Але ми пішли вперед. Буквально півтора місяця тому ми почали в Києві пілот, за яким можна робити онлайн-реєстрацію народження безпосередньо у пологовому будинку. Коли наш співробітник не збирає купу паперів, і несе потім до себе на робоче місце, де формується свідоцтво про народження, а безпосередньо у пологовому будинку, в палаті, мама або батько заповнюють електронну анкету (наш співробітник допомагає), вони підтверджують своє волевиявлення щодо вибору імені, місця проживання дитини, перевіряють всі дані дитини. І зразу, в режимі онлайн відбувається реєстрація.
Свідоцтво про народження можна отримати потім кур’єрською доставкою, або в будь-який зручний час, в будь-якому місці Україні.
Відповідний проект відомчого наказу готовий. Я думаю, що найближчим часом, найближчими тижнями, ми його будемо підписувати, за аналогією з містом Києвом (у 472 пологових будинках по всій Україні – ред.).
Ви не називаєте конкретних строків, коли це працюватиме?
Називаємо. Ми для себе поставили амбітну задачу, щоб протягом наступних восьми-дванадцяти місяців, до наступної весни, всі обласні центри були долучені до цієї програми онлайн-реєстрації факту народження в пологовому будинку. І протягом 2019 – на початку 2020 року, щоб 472 пологових будинки, з якими в нас є партнерська програма, так само отримали таку можливість.
А що з онлайн-пропискою. Її також планували на січень 2018 року, але законопроект, наскільки мені відомо, був розроблений, потім винесений на обговорення, але зараз його неможливо знайти у вільному доступі й до нього вносяться якісь зміни. Ви знаєте, які саме зміни готуються?
Взагалі пропискою опікується МВС, це його функція, як і видача паспортів.
Ми ініціювали перед Міністерством внутрішніх справ проект, за яким готові були і готові зараз допомогти зробити сервіс у форматі онлайн: реєстрація зміни місця проживання.
Працює спільна робоча група Міністерства юстиції і Міністерства внутрішніх справ, Прикордонної служби, Міграційної служби, яка розробила низку законодавчих ініціатив. Їх немає в загальному доступі, ми плануємо їх презентувати, я думаю, на початку наступного політичного сезону, у вересні, скоріш за все. Спільно з Аваковим.
Для цього потрібна низка технічних змін до законодавства. Єдиний момент технічний, який об’єктивно не дає швидко запустити цей сервіс у всій країні, скажу відверто, в нас немає в країні єдиної бази даних або єдиного реєстру місця проживання громадян. Немає.
Тому що цим опікується Міграційна служба, з одного боку, і місцеві органи самоврядування. І в кожному районі, в кожній області, в кожному місці, залежно від просунутості місцевого керівництва, мера, ці бази різною мірою наповнені в електронному форматі.
Найбільш просунуті – це Київ. Вони коли створювали так звану програму картки киянина, то будували модель обліку жителів Києва більш-менш правильно. Там є інформація й про місце проживання, і про ті пільги, які може отримати житель Києва.
Є такі регіони, де, умовно кажучи, все відбувається ще в паперовому вигляді.
Однак уже є так званий демографічний реєстр, куди вносяться дані, коли ви отримуєте свою ID-картку, тобто внутрішній паспорт: не паперовий, а пластиковий. Цей демографічний реєстр наповнюється еволюційно, тобто в ньому на сьогодні немає даних навіть про 50 відсотків всіх громадян України.
В цьому реєстрі є інформація щодо тих, хто вперше отримує паспорт, хто втратив паспорт, пошкодив, і отримав документ за новою процедурою.
Ідея, яку ми відпрацювали в законопроекті, я думаю, що вона у фінальному тексті залишиться такою ж: дати можливість здійснювати онлайн-перереєстрацію місця проживання тим, хто отримав ID-картку. Тому що їхні персональні дані вже є в одній базі даних, тобто в єдиному демографічному реєстрі. Ті хто, на жаль, мають паперовий паспорт, мають опцію: піти замінити паперовий паспорт на ID-картку і отримати додаткові сервіси, в тому числі, спрощений сервіс щодо зміни місця проживання. Або ж за старою процедурою подавати документи щодо зміни місця проживання, зберігши за собою паспорт старого зразка, тому що закон не обмежує строк дії цих паспортів.
Зараз ми допрацьовуємо з Міністерством внутрішніх справ саме техніку імплементації цього закону. Кількість громадян, які отримали ID-картки збільшується кожен день. І ми розраховуємо, що якщо ми ці сервіси нові оголосимо, то буде більше охочих замінити старий паспорт на ID-картку.
Ми допрацьовуємо з МВС технічну можливість, потім презентуємо законопроект і водночас дорожню карту його імплементації.
Ми плануємо подати законопроект до парламенту – я переконаний, що в парламенті на таку ініціативу знайдеться 226 голосів – і ми передбачаємо можливість запуску пілотів по областях. Тобто, почнемо з Києва і можливо ще з якогось регіону (одного-двох), протягом розумного строку – до року – пропілотуємо цей сервіс у декількох регіонах. Якщо він працюватиме без збоїв, тоді будемо розповсюджувати на всю країну.
Якщо неможливо реєструвати народження дитини з дому, тому що є питання безпеки, то чому ж тоді можна буде прописуватися з дому, якщо можуть виникнути ті самі проблеми?
Я можу зараз піти в технічні деталі. Той формат технічного рішення, яке обговорюється стосовно онлайн-прописки, передбачає створення, умовно кажучи, буферної зони з демографічним реєстром, який є так само захищеним, як і наш реєстр актів цивільного стану.
Тобто, умовно кажучи, ви користувач, маєте звичайний канал Інтернету, відкриваєте свій електронний кабінет, проводите персональну ідентифікацію через вказівку номера вашої ID-картки і номера електронного ключа, який вже зашитий в цій картці. Дані потрапляють до буферного електронного сервісу, який їх обробляє, вам робиться запит про підтвердження вашої особи, іде повторна верифікація – і тоді ви подаєте заявку, яка обробляється окремою програмою. Тільки тоді, коли вона буде визначена такою, що відповідає всім показникам, які є в демографічному реєстрі, вона буде завантажуватися до демографічного реєстру.
Якщо ми це зможемо відпрацювати на питанні онлайн-прописки, то таку саму модель можна буде потім перенести і на реєстрацію народження. Повторюю, ми зараз не відмовляємося від нашої ідеї подальшої максимальної електронізації сервісів, які є в міністерстві юстиції.
Чому lifecell і Vodafone, попри Ваші прогнози ще не запустили Mobile-ID?
Це їхнє право, як операторів. Для них на старті це суттєві капітальні вкладення. Для того, щоб свій софт покращити, гарантувати безпеку інформації, яка міститься на цій картці. Тому що фактично ця картка – це міні-чіп з вашими персональними даними. Я дуже розраховую, що інші оператори так само включаться.
Взагалі ми розробили досить прогресивний закон про електронні довірчі послуги. У всіх на слуху тільки сервіс Mobile-ID, тому що він дає додаткові можливості ідентифікації у відносинах з банками, відносинах з державними інституціями.
Але крім цієї новації там ще дуже багато інших, які набудуть чинності наприкінці цього року та в наступному році. Це можливість укладення електронних контрактів, це верифікація вас, як сторони договірних відносин з іншими державами. Тобто ви можете робити транскордонні контракти, підтверджувати свої зобов’язання, там дуже багато таких прогресивних інновацій, які спонукають і будуть спонукати державні органи все ж таки переходити на систему електронного врядування.
Всі орієнтуються на Естонію в питаннях блокчейну, в питаннях електронних послуг у цілому. Там всі послуги, які надаються, здійснюються онлайн: аж до реєстрації авто і волевиявлення на виборах. Я розумію, що це не стільки до Вас запитання, але Ви, як міністр, який опікується взагалі онлайн-сервісами, як оцінюєте можливість України наздогнати Естонію?
Я вважаю, що ми можемо перегнати не тільки Естонію, але й ті країни, які мають ще більш ефективні сильні системи електронного врядування, тому що у нас для цього є всі можливості.
По-перше, в нас досить хороше покриття інтернету по всій країні, є відповідна інфраструктура.
По-друге, в нас освічені громадяни, які можуть всім цим користуватися. Для них це не є великою проблемою, незалежно від того, чи це містяни, чи це жителі сільської місцевості.
По-третє, у нас серйозна IT-індустрія, і потенціал наших IT-компаній, які на аутсорсі працюють у глобальних світових компаніях. І Ви сказали про блокчейн, вважаєте, що на Естонію всі орієнтуються за блокчейн-технологіями. Але саме Україна стала першою в світі країною, яка запровадила блокчейн-технологію в державних реєстрах.
Ми перша в світі країна, яка на рівні рішення уряду, імплементації цього рішення, запустила систему електронних торгів конфіскованим майном на блокчейн-технології.
Ви зараз про СЕТАМ?
Абсолютно вірно. Зараз допрацьовуємо можливість переведення реєстру нерухомого майна на блокчейн. Я не хочу говорити, що це буде за місяць. Я ставив завдання нашим IT-фахівцям, щоб це було зроблено до кінця цього року.
Але ви вже сьогодні не дуже впевнені, що встигнуть?
Ні, питання в іншому.
Ми наш софт можемо перевести на блокчейн. Питання в готовності користувачів.
У реєстрі нерухомості близько тринадцяти тисяч реєстраторів по всій країні є активними користувачами з можливістю вносити зміни до інформації. Наприклад, зміни власника, чи накладення обтяжень. Переведення на блокчейн-формат спричинить до них особливі вимоги: до їх робочого місця, до їхнього софту, до швидкості інтернету.
Ми не хочемо створювати проблему таким чином. От ми зараз переведемо реєстр на блокчейн, він стане супер-захищеним. А умовно кажучи, з тринадцяти тисяч реєстраторів (ті, особливо, які працюють в сільській місцевості) п’ять тисяч просто не зможуть користуватися цим реєстром. І тоді громадяни, які отримували там таку послугу, будуть позбавлені такої можливості.
Питання лише в цьому. Технічно імплементувати новий реєстр нерухомості у систему блокчейн ми можемо. Якщо це не нашкодить сервісу, який надається в регіонах, то це реально цього року запустити.
І у Вас є підрядник, який працює над цим? Уже все визначено, гроші виділені?
Був підписаний меморандум між українським урядом і американською компанією BitFury, яка є однією з найбільш прогресивних розробників блокчейн. На виконання цього меморандуму ми, як міністерство юстиції, погодилися стати пілотним проектом. Ми – щодо програми, яка здійснює реалізацію конфіскованого майна. МінАПК – щодо земельного кадастру.
Ми зараз спостерігаємо, яким чином імплементується ця технологія в земельному кадастрі. Там та сама ситуація: земельні реєстратори – це співробітники РДА і місцевого самоврядування. Якщо в них це запрацює, то ми за аналогією зробимо те саме в реєстрі нерухомості.
BitFury надає нам цю технологію безкоштовно. У них, як я розумію, більш глобальна зацікавленість, щоб якомога більше користувачів було залучено до блокчейн-технології. У них є глобальні плани в Штатах щодо запровадження системи смарт-контрактів тощо.
Тобто жодної копійки ми не витратили, коли, наприклад, вони нам надали блокчейн-зліпок для того, щоб ми його імплементували в систему продажу конфіскованого майна. За такою самою позицією ми плануємо зробити реєстр нерухомості, а з часом і реєстр бізнесу. Він більш складний, тому ми виставили такі пріоритети.
Я думаю, що на початку осені ми вже публічно озвучимо дорожню карту щодо імплементації блокчейн у цих двох реєстрах.
Ще одна ініціатива Мінюсту – OpenSpace, кілька з яких вже відкриті і які міністерство ще планує відкривати в інших містах. Їх можна назвати удосконаленими РАЦС. Але є план реалізації державної стратегії до 2020 року, в якому йдеться про те, що місцева влада має перебрати ці послуги на себе і надавати їх у ЦНАП. То навіщо відкривати зараз OpenSpace, якщо за кілька років всі ці послуги будуть здійснювати ЦНАП? Чи не суперечать дії міністерства державній стратегії?
Це не РАЦСи. Це абсолютно інша філософія надання сервісу, якщо ви були в такому пострадянському РАЦСі, ви собі уявляєте.
Умовно кажучи, якщо ти приходиш до РАЦС, тобі потрібно отримати дублікат документа, ти йдеш в один кабінет, тобі видають квитанцію-бігунок і кажуть: «Іди, плати в касу будь-яку 85 копійок державного мита», плюс банк бере 5 гривень за послугу. Ти приходиш із цією платіжкою, йдеш в інший кабінет, тобі дають заяву для заповнення, потім в третій кабінет ти її здаєш, тобі кажуть: «Чекайте, через тиждень приходьте».
Такий процес, на жаль, і є. Не лише в системі РАЦСу, а й у багатьох інших державних органах.
У Києві був пілотний орган реєстрації, який запровадив систему, за якої було доопрацьоване робоче місце для реєстратора. І в OpenSpace реєстратор виконує, умовно кажучи, функцію трьох-чотирьох співробітників РАЦСу, які працюють в різних підрозділах.
Він і приймає документи, і консультує, і одразу виносить цю інформацію онлайн в реєстр актів цивільного стану (через своє робоче місце), електронний кабінет. На місці можна через термінал заплатити кошти за реєстраційні дії і відразу отримати на руки документ. Інша філософія.
Що більше точок доступу для людини для отримання послуги, що більша конкуренція, то більш якісне надання послуг. Це не змінює наш формат і наш план як Мінюсту щодо передачі функцій по реєстрації актів цивільного стану.
Якщо в 2014 році ми реєстрували бізнес, нерухомість, політичні партії, громадські об’єднання, народження, одруження, розлучення, смерть – все реєстрували, – то на сьогоднішній день реєстрація бізнесу й нерухомості, яка була найбільш корупційною, повністю передана органам місцевого самоврядування і нотаріусам, для того, щоб у них була конкуренція.
Функцію реєстрації громадських об’єднань ми передали ЦНАПам. Щодо реєстрації актів цивільного стану – ми подали до парламенту законопроект. На жаль, народні депутати (зітхає – ред.).. я їх спонукаю, та не завжди виходить швидко ухвалювати хороші корисні закони.
Тож, ми передали законопроект, який передбачає передачу і інфраструктури, і всіх функцій з реєстрації актів цивільного стану органам місцевого самоврядування.
Цей законопроект лежить в парламенті. Він передбачає, що після його ухвалення транзитний період становитиме до п’яти років. Усі органи місцевого самоврядування повинні забрати ці функції. Протягом п’яти років вони повинні це робити добровільно, але потім це буде обов’язково. Тобто ті, хто будуть лузерами, будуть примусово змушені цю функцію на себе перейняти.
Тому ці OpenSpace, які ми відкриваємо під єдиним стандартом надання послуги, після ухвалення законопроекту перейдуть у власність територіальних громад. Міністерство юстиції буде, так само як і з реєстрацією бізнесу і нерухомості, встановлювати виключно стандарт. І буде держателем загальнодержавного реєстру. Не може бути такого, що в Києві з вас вимагають 5 документів для того, щоб укласти шлюб, а у Вінниці – тільки 3 документи. Держава встановлює через реалізацію політики стандарт, строки, перелік вимог до заявника, а саму послугу надає місцева громада, яка отримує для цього кошти, до свого державного бюджету.
Уряд запроваджує муніципальну няню. Але не дуже зрозуміло, як буде функціонувати цей механізм, кому треба буде доводити, що у родини немає можливості потрапити в садочок. Якою буде ця процедура? Який орган влади відповідатиме за призначення нянь?
Якщо молода сімя народила дитину, мама хоче швидше вийти на роботу, щоб не втрачати соціальний зв’язок в колективі і не мати проблем із робочим місцем, така родина може винайняти няню, офіційно з нею укласти трудовий договір, і держава спільно з місцевою громадою (це буде партнерська програма) компенсує такій сімї виплати на оплату праці няні в межах одного прожиткового мінімуму в місяць. Тобто няня може отримувати, умовно кажучи, три тисячі гривень, а держава підставляє плече сім`ї і компенсує тисячу вісімсот гривень з цих трьох.
Тобто не треба доводити, що не було можливості в садочок потрапити? Просто слід мати трудовий договір з нянею?
Треба мати трудовий договір з нянею і треба вийти з декретної відпустки і піти працювати.
Документи нести в податкову?
Безпосередньо процедура і техніка зараз напрацьовується Міністерством соціальної політики, які відповідають за реалізацію цих рішень уряду. Наша рекомендація – я думаю, що ми на фінальній стадії це будемо відстоювати, – щоб ця процедура була максимально простою, не треба було збирати мільйон довідок і бігати по купі інстанцій. Бо тоді не буде мотивації у батьків користуватися такою процедурою.
В рамках цієї ж ініціативи була друга процедура уряду. Це бебі-бокс, яка вже з вересня запрацює по всій країні. Кожна сім`я, яка буде народжувати дитину, буде отримувати бебі-бокс.
Було озвучено, що гроші на бебі-бокс знайшли після перегляду державних програм. Вам відомо, яких саме програм?
Бебі-бокс буде видаватися як додатковий сервіс держави, тобто не буде зменшена допомога при народженні дитини. Міністерство соціальної політики переглянуло свої внутрішні програми і за рахунок економії, яку вони мають через більш ефективне використання коштів, вони винайшли на цей рік відповідну суму, щоб запустити проект вже з вересня. На наступний рік це – один з пріоритетів уряду. Тому ми складемо бюджет на 2019 рік і передбачимо близько двох мільярдів, якщо я не помиляюся, щоб забезпечити всіх триста тисяч дітей, які народжуються в середньому щороку в країні, цими бебі-боксами.
Три роки тому всі ЗМІ писали про те, що СІЗО винесуть за межі великих міст уже в 2016 році. Ви були ньюзмейкером. Можете зараз визнати, що не склалося? Чи ви ще маєте намір зробити це пізніше?
Наприкінці 2015-го ми запустили масштабну трансформацію в тюремній системі нашої країни. На сьогоднішній день, дійсно, у цьому питанні процес просувається не так, як би я хотів. Не так швидко і не так ефективно.
Ми обрали декілька СІЗО, які в поганому стані. Київ, Львів, Одеса, Чернівці, Рівне, якщо я не помиляюся. Ті СІЗО, які включилися первісно в проект державно-приватного партнерства, за яким приватний інвестор будує за межами міста нову установу і отримує натомість об’єкт у центральній частині міста. Ситуація по Львову і ситуація по Києву різна. Так само по Одесі.
У Львові ситуація позитивна. Я розраховую, що приватний інвестор все ж таки зайде в цей проект. Скажу відверто, крім декількох іноземних компаній, дуже серйозно розглядає можливість будівництва нової установи під Львовом міська влада.
А в Києві відбулася банальна провокація, коли ми оголосили конкурс на подачу заявок на будівництво СІЗО за межами Києва в Коцюбинському, де є діюча колонія. Тобто ми не вирішили в чистому полі або десь біля міста побудувати колонію. Ми пропонуємо, щоб побудували на території вже наявної колонії, яка в поганому стані, нову установу, нове СІЗО, а інвестори відповідно отримали на Лук’янівці весь попередній комплекс інфраструктури.
Тоді певна група приватних забудовників Коцюбинського вирішила, що вони можуть, публічно тиснучи на Міністерство юстиції, отримати ту площу, де була колонія, собі під забудову.
Я просто не уявляю, як погано вони читають законодавство. Колонії – це державна власність, яка не може бути приватизована, передана жодним способом. Там де є колонія може бути тільки колонія.
Але вони замовили кампанію: мітинги, досить брудна інформаційна кампанія. Всі приватні інвестори іноземці, побачивши таку картинку, відмовились навіть брати участь у конкурсі. А до проекту тоді ми долучили наших міжнародних партнерів: Світовий банк, Європейську комісію, під них був створений проектний офіс.
Тож наразі у нас по Києву справді ситуація складна. Мало того, що об’єкт дуже специфічний. Навіть за економічними розрахунками інвестору дуже важко, збудувавши за містом велику тюрму на 3000 осіб – а це близько 25-30 мільйонів доларів мінімум, – на досить невеликому майданчику в центрі міста будувати об’єкт, який може бути для нього економічно вигідним.
Ситуація в Одесі краща. Там кращий об’єкт, велика територія, близько 30 га в досить таки центральній частині Одеси.
«Київенерго» з державними виконавцями тиждень тому почали рейди через борги киян за тепло. Кажуть, що будуть робити опис і продаж майна. Ви ж раніше заявляли, що забирати житло не будуть в жодному разі. Може, законодавчою ініціативою ви хочете це підкріпити?
Дивіться, якщо говорити про опис і продаж майна, майно ж є різним. Якщо говорити про борг, який накопичився за надання послуг теплопостачання чи водопостачання, у боржника може бути описане рухоме майно: починаючи від мобільного телефону, закінчуючи якимись побутовими речами. Не йде мова про те, що будуть масово зараз забирати квартири чи будинки у боржників. Цього немає і не буде.
Я прочитав їхню заяву про те, що є рейди. Напевно, вона була більше інформативно-превентивного характеру для боржників.
Державні виконавці виконують свою роботу згідно з чинним законодавством. Вони не проводять рейди з жодним приватним чи державним стягувачем. У нас немає стягувачів, які є більш привілейовані чи менш. Тому можу офіційно заявити, що ці державні виконавці, які працюють в системі, є незалежними з точки зору закону і не можуть бути філіями або якимось сервісними центрами стягувачів.
У травні минулого року Ви були незадоволені роботою НАЗК. Рекомендували членам агентства покинути свої посади і подавали законопроект, який передбачав аудит НАЗК, але він досі не розглядався в пленарному режимі. Сьогодні вже не наполягаєте на аудиті?
Я вважаю, що кожен державний орган, тим паче той, який займається боротьбою з корупцією, має проходити незалежний аудит. Це потрібно навіть з точки зору прозорості і зрозумілості для суспільства: на що витрачаються кошти платників податків, тим більше досить великі.
У Національному антикорупційному бюро такий механізм прописаний у законі. На жаль, коли ухвалювали закон, який запускав НАЗК, не включили цей розділ. Я вважаю, що це потрібно було зробити дзеркально, так само як по аудиту НАБУ.
Уряд свою позицію не змінив. Закон, який в парламенті не розглядається, це не закон Мінюсту чи міністра Петренка, це урядовий законопроект, який був схвалений урядом і направлений до парламенту. Парламент не знайшов поки в себе політичного бажання удосконалити законодавство в частині роботи НАЗК.
Позитивно, що з того моменту керівний склад НАЗК частково оновився. Я дуже розраховую, що оновлений склад буде все ж таки виконувати свою основну роботу.
У них основний виклик – це переведення системи перевірки декларацій хоча б частково в автоматичний режим. Можна мільйон разів міняти закон, але треба виконувати чинну редакцію закону. А чинний закон зобов’язує орган із превенції корупції здійснювати перевірку електронних декларацій через систему автоматичного обміну з іншими реєстрами.
І тут, крім норми закону, ще й здоровий глузд. Коли мільйон сто тисяч декларацій подається в середньому на рік декларантами, перевірити ці декларації вручну неможливо.
Наскільки я знаю, прогрес в доопрацюванні самого реєстру є, тому що уряд постійно інформують з їхнього боку, про те, що вони зробили. Це є в тому числі нашим зобов’язанням перед нашими європейськими партнерами щодо надання макрофінансової допомоги. Доопрацювання реєстру та забезпечення автоматичної перевірки декларацій.
Давайте дочекаємося кінця року. Було б дуже добре, щоб до наступного сезону подачі декларацій ми отримали вже цей модуль, щоб перевіряти інформацію й робити автоматично першу верифікацію.
Чи комфортно Вам узагалі зараз працюється в коаліційному уряді?
Комфортно. У нас, я вважаю, дуже сильна професійна команда. З міністрів, які працюють в уряді, ніхто нікому не закидає, з якої партії цей міністр делегований. Набагато важливішими є професійні та людські риси. Тут потрібно віддати належне прем’єру Гройсману, він вибудував так роботу уряду, що ми працюємо дійсно як одна команда.
Такі самі відчуття в мене були й у попередніх двох урядах. Єдине, тоді були більш складні часи об’єктивно. І навантаження, і психологічне навантаження через те, що ухвалювалося дуже багато абсолютно нового для України законодавства, починаючи від законодавства про санкції, закінчуючи всім законодавством про боротьбу з корупцію, запровадженням безвізового режиму…
Тоді, звичайно, психологічно було важче. Зараз є більше досвіду. Але у всіх трьох урядах дуже хороші відносини між абсолютною більшістю членів Кабміну. Були випадки певних непорозумінь з певними, вже колишніми, міністрами, але зараз командна й здорова атмосфера.
Катерина Пітєніна, «Слово і Діло»
Фото: Аліна Сміла, «Слово і Діло»