25 липня Київ накрила аномальна злива з грозою й градом. Через негоду в столиці призупинили рух трамваїв і тролейбусів, а машини радше плавали, ніж їздили. Затопило дороги й підземні переходи, а деякі улиці перетворилися на річки. Зокрема, під дощовою водою фактично потонула проїжджа частина й тротуари в районі станції метро «Лівобережна». У мерії пояснили залиті водою вулиці застарілою зливовою каналізацією, яка просто не справляється з відведенням води в такій кількості. Цього ж дня мер Києва Віталій Кличко пообіцяв, що до кінця поточного року в районі «Лівобережної» облаштують нову систему зливостоку.
Директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко нагадав про ситуацію, яка сталася рік тому в Берліні.
Непереборна сила
«Тоді були жарти, що це всесвітній берлінський потоп. Випали такі дощі, що підтопило близько 500 будинків, паралізувало головну магістраль міста, затопило кілька станцій метрополітену», – зазначив експерт.
За його словами, Берлін має інший бюджет міста й зовсім інший рівень інфраструктури.
«Тим не менш це не допомогло, все одно відбувся потоп. Яких би заходів не вживали комунальники та міська влада, є непереборна сила», - підкреслив Сергієнко.
Останні роки в нас було мало дощів, особливо влітку, а наразі, хоча й попереджали про дощі, ситуація доволі складна, додав він.
Складна система зливу
Фахівець констатував, що сама по собі зливна система інженерно складна, її постійно потрібно тримати під контролем.
«Однак у Києві, наприклад, висипають на дороги сто тисяч тонн піску, спочатку його розсипають, а навесні збирають. Частина цього піску потрапляє до каналізації. Крім того, туди потрапляють поліетиленові пакети, недопалки, листя й різне сміття. Тому «Київатодор» щовесни інтенсивно чистить зливові колодязі», – пояснив експерт.
«У Києві їх майже 30 тисяч. Якщо їх викласти в одну лінію, буде лінія завдовжки 30 кілометрів. Скільки потрібно почистити колодязів, щоб привести систему в робочий стан», – наголосив Сергієнко.
Крім того, ще є інші фактори, продовжив фахівець.
За його словами, щоб зливна система працювала, потрібно, щоб дороги мали відповідний ухил, тобто вода зливалася куди потрібно, а не стояла посеред дороги.
З 2006 року в нас практично не відбувалося капремонтів, а значить, ухили втрачені. За останні 2-3 роки там, де відремонтували дороги й вулиці, жодних проблем не було, підкреслив він.
«Під час капітального ремонту перекладаються всі зливові системи, відповідно, вирівнюється рівень доріг. На капітально відремонтованих вулицях, наприклад на Гетьмана, жодних проблем не було. Хоча там низина, мала б потекти вода», – уточнив фахівець.
Море на «Лівобережній»
За його словами, у випадку з «Лівобережною» була закладена конструктивна помилка.
«Каналізація завжди має ухил, вода має кудись стікати. Оскільки в Києві складний рельєф, є дуже великі труднощі з прокладанням цієї зливної каналізації. До того ж площі водозбору слід розраховувати правильно, встановлювати труби відповідного діаметру. На «Лівобережній» не відбувається стікання. Якою б не була злива, протягом навіть півгодини вода має зійти. Якщо вода довго стоїть, значить, їй немає куди сходити», – пояснив він.
Експерт додав, що раніше, коли не було таких злив, була спека, виявити цю помилку було неможливо.
«Під Євробачення була реконструкція, але самого капітального ремонту дороги не було. Тоді все було взагалі дуже швидко. Тому така ситуація», – резюмував Олександр Сергієнко.
«Слово і Діло» зібрало найкращі жарти із соціальних мереж на тему вчорашньої зливи.
Детальніше про те, що Кличко обіцяв зробити «на благо всіх киян», – за посиланням.
Також аналітики порталу підбили підсумки чотирьох років роботи Кличка на посаді мера міста.
Хочете обговорити цей матеріал? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA.