У Міжнародному валютному фонді нарешті визначились із датою наступного візиту місії до Києва. На початку вересня експерти Фонду відвідають Україну для оцінки всіх факторів у питанні виділення наступного траншу кредиту в розмірі 1,9 мільярда доларів.
Хоча на перший погляд така новина вселяє оптимізм, насправді місію Фонду очікували дещо раніше – ще в липні. В МВФ не поспішають із рішенням про надання наступного траншу, адже Україна досі не виконала низку закріплених у меморандумі про співпрацю вимог. Це і підвищення цін на газ, і запровадження пенсійної реформи, і приватизація, і відкритий ринок землі. Та й до виконання нинішніх реформ у МВФ ставляться з підозрою – занадто повільно відбуваються зміни, при цьому деякі з них назвати невідворотними складно. Завжди існує ризик того, що народні депутати чи Кабмін внесуть певні точкові зміни, які можуть дуже суттєво змінити саму реалізацію запланованих раніше реформ.
Тим не менш співпраця з МВФ є дуже важливою для економіки України. У рейтинговому агентстві Fitch Ratings вказують на те, що від долі відносин з МВФ залежатиме подальша кредитоздатність української економіки. І незважаючи на низку позитивних тенденцій, відмова в наступному транші дуже суттєво позначиться як на настроях на зовнішніх ринках, так і на внутрішніх.
Першою відчує на собі удар національна валюта. Загалом, гривня останнім часом демонструє дива стабільності. Незважаючи на складну макроекономічну ситуацію в світі, коли більшість національних валют країн, які розвиваються, зазнали девальвації, українська гривня майже 4 місяці трималася на гідному рівні.
Втім, восени ситуація може змінитися. Багато факторів тиску на вітчизняну валюту мають суто психологічний характер і з реальними показниками нічого спільного не мають. Варто зазначити дуже примітну деталь: майже всі прогнози економістів, НБУ та уряду пов’язані з девальваційними очікуваннями. Тобто гривня таки втрачатиме у вазі, питання лише в темпах та глибині «просідання».
Фактори підтримки курсу
Позитивне рішення про надання нового траншу безумовно матиме позитивний вплив на курс гривні до кінця цього року. За такого сценарію, середній курс гривні до долару в 2018 році збережеться на рівні 26,5-27,2. В НБУ допускають коливання курсу до більш високих значень, але пов’язують це більше з реакцією ринку на певні ситуативні фактори.
Ще один суттєвий фактор підтримки – ціни на експортну продукцію. Зокрема, на метал, руду, хімічну продукцію та зернові. Поки що ціни в 2018 році на ці категорії найбільш експортованої продукції з України показують тренд зростання. Значну підтримку курсу національної валюти можуть надати аграрії, адже очікується непоганий урожай зернових цього року.
Перекази українських заробітчан також можуть стати в нагоді й посилити гривню. За даними НБУ, в 2017 році рівень переказів з-за кордону склав 9 мільярдів доларів і суттєво перевищив суму прямих іноземних інвестицій. Про те, що нинішній рік може бути не менш врожайним, свідчать цифри. Так, у січні-березні 2018 року обсяг приватних переказів в Україну зріс на 34,2% і склав 2,6 мільярда доларів порівняно з аналогічним періодом 2017 року.
Тимчасову підтримку гривні можуть надати високі ставки за гривневими та валютними облігаціям внутрішньої державної позики, на яких держава намагається заробити, залучивши зовнішніх інвесторів. Насправді, зниження курсу гривні наприкінці липня були зумовлені якраз тим фактором, що інвестори «виходили» з ОВДП та виводили гроші у валюті. Це спричинило короткотерміновий психологічний ефект на ринку. Втім, те, що на початку року під ці папери вдалося залучити іноземні інвестиції, нехай і під високі відсотки, сприяло стабільності гривні.
Зони ризику
Зони ризику насправді є дзеркальними до сприятливих факторів. Наприклад, МВФ може не надати всього обсягу кредиту або надати його зі значним запізненням. Або за найгіршого сценарію взагалі не надати кредит.
Від того, як складеться співпраця з МВФ, залежатиме подальша ланцюгова реакція впливу на економіку України. Зокрема, й на курс гривні. Так, за найгіршого сценарію, за оцінками НБУ, через припинення співпраці з МВФ національна валюта наприкінці 2018 року опуститься до позначки 31,8 гривні за долар.
Якщо ж у часі співпадуть інші негативні чинники – падіння цін на метали та зернові – національна валюта може схуднути й до позначки 40 гривень за долар.
У разі припинення співпраці з МВФ уряду та Нацбанку буде складніше стримувати рівень інфляції. Це ще один фактор, який сприятиме попиту на іноземну валюту й тиснутиме на курс гривні.
Нарешті, найбільш грізним фактором є те, що Україні в наступні кілька років потрібно виплатити суттєві кошти у валюті за зовнішніми позиками попередніх років. За оцінками Fitch Ratings, Україна до кінця цього року має виплатити 1,8 мільярда доларів за зовнішніми зобов’язаннями. Наступного року ця сума складе 3,3 мільярда доларів, а в 2020-му – майже 4 мільярди доларів. Звісно, якщо Україна втратить довіру МВФ та інших західних партнерів, які орієнтуються на політику Фонду, виплатити ці кошти за умов впливу інших негативних факторів буде неможливо. Тоді нас очікує черговий етап реструктуризації зовнішнього державного боргу, що, по суті, означатиме оголошення про дефолт.
За такого сценарію гривня може подешевшати до нових максимумів. Прогнозувати глибину падіння в таких умовах не зможе жоден економіст.
Осінні несподіванки
Та не лише економічні фактори матимуть вплив на стабільність вітчизняної валюти. Звісно, політика НБУ з гнучкого курсоутворення дещо згладжує «гострі кути» й не дозволяє гривні різко девальвувати. Втім, якщо за справу візьмуться політики, Нацбанк навряд чи зможе ручними методами довго стримувати гривню від чергового падіння.
Зокрема, напередодні виборів у політиків з’являється велика спокуса «покращити» життя народу. Після низки популістських обіцянок уряд та народні обранці можуть вдатися до таких дій, як підвищення зарплат і пенсій. На тлі низьких темпів зростання економіки будь-яке підвищення виплат, а тим паче соціальних, може мати гарний короткостроковий електоральний ефект, однак для майбутнього економіки містить цілу низку потенційних загроз.
Впевненості уряду та парламенту може надати продовження співпраці з МВФ. Якщо домовитися з Фондом таки вдасться, спокуса «порадувати» пересічних українців напередодні виборів буде дуже високою.
Як на це відреагує курс національної валюти? Збільшення виплат «розігріє» споживацький попит. Це може позитивно позначитися на внутрішній торгівлі, однак призведе до нових дисбалансів на тлі інфляції. А знаючи про те, що українці – дуже заощадлива нація й завжди готується до «чорного дня», вільна гривнева маса відразу ж піде на валютний ринок. Й звісно, згодом спричинить збільшення попиту на іноземну валюту, наслідком чого буде поступова девальвація гривні.
Загалом же, високі очікування серед експертів на знецінення гривні в середньостроковій перспективі пов’язані з тим, що структура економіки України дуже повільно змінюється. Реформи, які б мали поступово виводити Україну з розряду суто експортно орієнтованих на країну-виробника, просуваються вкрай повільно. Саме тому фактор співпраці з МВФ розглядається чи не єдиним запобіжником для поширення подальших негативних сценаріїв.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»