Україна слабко інтегрована у світовий фінансовий ринок, відповідно, напружена економічна ситуація в Туреччині та на світовому ринку особливо не вплине на національну економіку.
Як пише «Слово і Діло», про це повідомив заступник голови Національного банку України (НБУ) Олег Чурій у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».
«Через те, що у власності нерезидентів перебуває незначна частка українських державних облігацій, відтік капіталу з Туреччини й викликаний ним спад апетиту інвесторів до активів країн, що розвиваються, не зробить суттєвого впливу на Україну, в тому числі на валютний ринок, у короткостроковій перспективі», – сказав він.
За оцінками НБУ, з часом українська економіка може опосередковано відчути наслідки ситуації в Туреччині через зовнішню торгівлю, оскільки Туреччина є одним із найбільших ринків збуту української продукції (6,4% вітчизняного товарного експорту в 2017 році).
«Стрімка девальвація ліри й загальні проблеми на фінансовому ринку Туреччини, можуть викликати зниження платоспроможного попиту в країні й, відповідно, спричинити скорочення обсягу експорту з України. Крім того, знецінення ліри до долара США може викликати погіршення конкурентоспроможності вітчизняного експорту порівняно з турецькими товарами на третіх ринках», – пояснив Чурій.
Крім цього, заступник голови НБУ нагадав, що США нещодавно підвищили мита на сталь і алюміній із Туреччини. Відповідно, слід очікувати вивільнення частини продукції, що спрямовується до Штатів, і, як наслідок, зниження цін на чорні метали в регіоні.
Разом із тим Чурій зазначив, що девальвація ліри може здійснити позитивний вплив на економіку України.
«Зміцнення гривні щодо ліри може привести до здешевлення турецької продукції в доларовому еквіваленті (в 2017 році на Туреччину припадало 2,6% товарного імпорту в Україну). Це не лише зменшить обсяг імпорту в грошовому вираженні, але й стане хорошою новиною для українських споживачів загалом. Зокрема, це стосується турецьких овочів і фруктів, одягу й взуття, які мають суттєву вагу в споживчому кошику в Україні», – пояснив він.
Нагадаємо, що з початку поточного року ліра впала більш ніж на 38% до долара. Під час торгів 10 серпня вона втратила 6,8%, опустившись до нового рекордного мінімуму – 5,95 ліри/$.
Пізніше президент Америки Дональд Трамп розпорядився вдвічі підняти мита на алюміній і сталь із Туреччини, після чого ліра впала ще на 18%.
Ситуація з лірою прискорила падіння європейської валюти. Євро за день втратив більш ніж 1% до долара й опустився до рівня червня 2017 року (падіння з $1,1528 до $1,1410).
Туреччина має намір розраховуватися в нацвалюті з Китаєм, Росією, Україною та низкою інших великих торгових партнерів.
Пізніше аналітики інвестбанку Goldman Sachs заявили, що ризик обвалу ринків слідом за турецькою лірою невеликий.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».