Причин декілька, але є основні для нас. Наразі Україна дедалі ближча до банкрутства. Економіка побудована неефективно, й вона дає дедалі менше віддачі, не лише у внутрішньому сенсі, тобто люди отримують менші зарплати, але й країна отримує менші доходи. В цьому причина.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив економіст Юрій Буздуган, оцінюючи дані НБУ щодо скорочення золотовалютних резервів на 230 мільйонів доларів за місяць.
«Друга з ключових причин такої ситуації пов'язана з боргами. Попередні уряди їх накопичували, тепер за ними прийшов час розплачуватися. Навіть відсотки за боргами складають значну частину доходу України», – зазначив Буздуган.
Як наслідок, падає стабільність кредитно-валютної системи, а відповідно, ставка рефінансування НБУ, констатував він.
Економіст уточнив, що таким чином, у нас зростає вартість кредитів. Він навів приклад, що в США є змога взяти кредит під 5%, тому що банк купує гроші в центрального банку, федеральної резервної системи США, Європейського банку чи Нацбанку Швейцарії.
«У нас перед війною ставка в Україні була десь 7,5%-8%. Після падіння економіки, виплат за боргами, зростання ризиків ставка досягає 19%», – нагадав експерт.
Він пояснив, що умовно всі країни світу можна поділити на фінансових лідерів та аутсайдерів. Межа ставки приблизно на рівні 7%.
«Країни, в яких ставка менша за 7%, – це фінансові ледери. В Європі ставка близько відсотка. Навіть є від'ємна ставка. Наша ставка в 19% говорить про рівень фінансової стабільності в країні», – підкреслив фахівець.
Відповідно, рівень фінансової стабільності визначається тим, скільки країна заробляє й сплачує боргів, додав він.
«При тому, що 19% – це відсоток, під який бере НБУ. Для громадян буде близко 30%. У США, наприклад, взявши під чверть відсотка, громадянам продаватимуть під 5%. Так працює система», – акцентував економіст.
За його словами, падіння резервів – це збільшення вартості кредитів. Тобто вже братимемо кредити не під 30%, а 40%, умовно кажучи. Зросте реальна інфляція. Її можна приховувати, але вона ж усе одно прогресує.
«Нинішня еліта взяла за основу філософію неолібералізму. Тобто все регулюється грошима. Але ця економічна школа давно довела свою неспроможність», – наголосив він.
Експерт нагадав, що в 90-х роках ми продавали за кордон продукцію машинобудування. Перед кризою 2008 року основною продукцією на продаж була металургійна – сталь, хімія, аміак.
«Починаючи з 2013 року основна продукція на продаж – зернова. Скільки коштує тонна сталі й тонна зерна? Різниця відчутна. Тому якщо розглядати глобально, то колись ми мали індустріальну економіку, а тепер – аграрну. Ось тому й результат такий. Адже падіння золотовалютних резервів – це наслідок конкретної державної політики, орієнтованої на аграрне виробництво та іноземні інвестиції», – резюмував Юрій Буздуган.
Як змінювався ВВП за паритетом купівельної спроможності в постсоціалістичних країнах – на інфографіці.
Раніше «Слово і Діло» відстежило зміни позицій України в рейтингах.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA