Міністра транспорту та інфраструктури Володимира Омеляна підозрюють в незаконному збагаченні і невнесенні деяких відомостей в декларацію про доходи. Цікаво, що практики судових рішень за цими статтями в Україні ще немає. За незаконне збагачення можна потрапити за ґрати на десять років, а «забудькуватість» при декларуванні загрожує лише штрафом і, ймовірно, величезною плямою на репутації будь-якого політика. Чи загрожує Омеляну в'язниця, що таке презумпція винуватості та чому з деклараціями краще не маніпулювати «Слово і Діло» розпитало адвоката Столичної колегії адвокатів Геннадія Дубова.
«Стаття Кримінального кодексу України про незаконне збагачення з 2011 року зазнала шість редакцій. Власне, незаконне збагачення в початковому "варіанті" – це отримання вигоди за відсутності ознак хабара. Логіка сьогоднішньої редакції Закону полягає в тому, що в ній присутні деякі елементи презумпції винуватості. Якщо у людини, яка займає відповідне становище, є певні витрати і немає підтвердження джерела доходів, то це вже формує склад злочину, за яке настає кримінальна відповідальність», – пояснив юрист унікальність статті КК, яку все частіше починають інкримінувати політикам і чиновникам вищої ланки.
За словами Дубова, якщо в класичній схемі з кримінального права слідство має зібрати докази і довести вину підозрюваного, то в даному випадку є певна ознака презумпції вини, і відповідно, доводити законність придбання активів повинен він сам.
«Якщо людина зробила покупку на суму, що перевищує 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не може довести, що законне джерело доходу дозволяє це, тоді склад злочину є», – зазначив юрист, додавши, що в Україні ще немає практики за цією статтею.
Нагадаємо, НАБУ почало вивчати доходи і витрати Омеляна з 2008 року, але інкримінують звинувачення з 2015 року, коли почала діяти остання редакція закону про неправомірну вигоду. Як пояснив Дубов, таким чином, слідство хоче підтвердити, що у Омеляна, який знаходиться на держслужбі з 2000 року, не було накопичень і, відповідно, чиновник витрачав більше, ніж заробляв.
Омелян підозрюється в скоєнні кримінальних злочинів, передбачених частиною 3 статті 368-2 (Незаконне збагачення) і статтею 366-1 Кримінального кодексу України (Декларування недостовірної інформації).
«Незаконне збагачення – це тяжкий злочин, що передбачає до десяти років позбавлення волі. Зазначу, що в рамках провадження з тяжких злочинів допускається проведення негласних оперативно-слідчих дій. Тобто слідство могло отримати на це рішення суду», – сказав Дубов.
Для того, щоб обґрунтовувати клопотання про обрання запобіжного заходу, в тому числі у вигляді застави (у випадку з Омеляном – це 5 млн грн.), сторона звинувачення зобов'язана була надати суду підстави для підозри.
"Як випливає зі змісту промови прокурора в судовому засіданні, основними доказами, якими обґрунтовується підозра у вчиненні злочину, виступають саме матеріали проведених негласних слідчо-розшукових дій, а саме: зняття інформації з каналів мобільного зв'язку (дані листування в месенджер і дані про переміщення мобільних терміналів підозрюваного і членів його сім'ї, а також водіїв).
На підставі таких відомостей слідство доводить, що й придбання автомобіля і подальше користування ним відбувалися безпосередньо міністром інфраструктури, а не його братом, на чому наполягає сторона захисту. Аналогічна доказова база надається і по епізоду з передбачуваним декларуванням недостовірної інформації в частині систематичного використання заміської нерухомості", – зазначив Дубов.
Те, що суд відпустив Омеляна на поруки фактично означає, що він визнав підозру обґрунтованою, однак вважає, що належну процесуальну поведінку може забезпечити більш м'яка, ніж застава, міра.
Дубов не виключає, що епізод з машиною взяли для того, щоб обґрунтувати проведення оперативно-розшукових дій. Тут слідству треба довести, що машину купили на кошти міністра, але оформили на брата. Це складно, тому що брат не зобов'язаний доводити свої джерела доходів.
Дещо інша ситуація з недостовірним декларуванням. Якщо вам дали в користування цінну річ – ту ж машину або будинок, то ці відомості необхідно вносити в декларацію. Навіть якщо є договір оренди на будинок, то в декларацію слід внести відомості про те, що ви користувалися цим будинком або машиною. Якщо ви не подаєте такі відомості, то це вже містить склад злочину», – пояснив Дубов.
На думку юриста, в ситуації Омеляна ухилитися від кримінальної відповідальності цілком можна, все буде залежати від доказової бази. Що стосується декларування, то проблема буде навіть не в мірі відповідальності – йдеться про штрафи або громадські роботи, а в репутаційних втратах. З точки зору політики – це вже досить проблематично.
Нагадаємо, суддя, яка розглядає клопотання по Омеляну, поскаржилася в ВСП.
Також ми писали огляд соцмереж з приводу того, що Омеляна підозрюють в незаконному збагаченні.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA