Президент Петро Порошенко заявив, що Україна планує купити в США системи протиповітряної оборони. Імовірно, йдеться про американські ЗРК Patriot, які закуповують багато партнерів і союзників США. Тут потрібно відзначити, що ЗРК Patriot, загалом, не кращий за ті системи, які вже є на озброєнні української армії, тому метою покупки американських ЗРК є не лише посилення протиповітряної оборони, а й прагнення наблизитися до стандартів НАТО.
Про те, що Україна розглядає питання придбання американських систем ППО, президент Петро Порошенко заявив у інтерв'ю CNN під час візиту до Нью-Йорка на засідання Генеральної асамблеї ООН.
«...Ми шукаємо можливості придбати протиповітряну захисну систему, оскільки є загроза масивних авіаційних нападів з боку Росії. І в такому разі Путін і Росія мають розуміти, яку високу ціну вони платитимуть у разі ухвалення рішення про перетин ще однієї червоної лінії й атаки моєї території», – заявив Порошенко.
Місяцем раніше про можливий продаж американських систем ППО України заявив посол України в США Валерій Чалий. За його словами, йдеться щонайменше про три зенітно-ракетних комплекси вартістю $750 млн за одну одиницю.
Судячи з усього, Україну цікавлять знамениті американські ЗРК Patriot, які закуповують багато партнерів і союзники США в усьому світі. Зокрема, системи Patriot є в Ізраїлі, Німеччині, Кувейті, Саудівській Аравії, Катарі, Японії, Південній Кореї, Греції, Іспанії, Йорданії та Нідерландах.
Крім того, в листопаді 2017 року ухвалили рішення про постачання ЗРК Patriot до Польщі та Румунії, а в травні 2018 року Швеція також висловила бажання придбати ЗРК Patriot разом із певною кількістю ракет, приблизно за $1 млрд.
Зазначимо, що ЗРК (MIM-104) Patriot надійшов на озброєння сухопутних сил США в 1982 році. Зараз він існує вже в трьох модифікаціях. Комплекс складається з 6-9 батарей, кожна батарея включає в себе 4 пускові установки. На кожній ПУ розміщуються по чотири зенітні ракети.
ЗРК Patriot має багатий бойовий досвід. Вперше ці системи використовувалися під час першої війни з Іраком у Перській затоці в 1991 році. Результати застосування перших модифікацій «Патріотів» досить суперечливі. З одного боку, заявляється, що американські ЗРК перехопили 50% іракських тактичних ракет, випущених по Ізраїлю й 80% – по Саудівській Аравії. Однак є підрахунки, які свідчать про більш скромні результати – лише 25% перехоплень по Саудівській Аравії й 33% – по Ізраїлю.
Однак під час війни 2003 року поліпшені модифікації ЗРК Patriot показали кращу ефективність, збивши 9 із 9 іракських ракет, випущених із радянського оперативно-тактичного комплексу Scud по штабу коаліційних сил у Кувейті.
Також ЗРК Patriot застосовувалися під час громадянських воєн у Сирії та Ємені. Наприклад, під час війни в Ємені запуски балістичних ракет Р-17 із комплексів Scud відбувалися по території Саудівської Аравії. Є інформація про п'ять запусків у 2015 та 2017 роках. Одна ракета була «пропущена», одна впала в пустелі, всі решта були перехоплені. Варто зазначити, що радянські тактичні ракети мають значну міць, тому лише один влучний постріл може завдати величезної шкоди.
Оскільки ЗРК Patriot створювався в епоху холодної війни, то він призначався перш за все для боротьби з літальними апаратами радянського виробництва. Як бачимо, система непогано справляється зі своїми обов'язками, а та обставина, що деякі ракети все-таки не вдається перехопити, пояснюється тим, що жоден зенітно-ракетний комплекс не здатен забезпечити стовідсоткову ефективність. У тактико-технічних характеристиках будь-якого ЗРК завжди вказується такий показник, як імовірність ураження цілі однієї ракетою. Для різних повітряних цілей він різний. Іноді він дуже близький до одиниці (тобто 100%). Але ніколи не дорівнює їй.
З іншого боку, в ЗРК Patriot є радянський конкурент. Це зенітно-ракетний комплекс С-300, який дістався після розпаду СРСР у спадок і Україні. Згідно з відкритими джерелами, в розпорядженні України є до 250 пускових установок ЗРК С-300 різних модифікацій. Крім того, навесні 2018 року в межах посилення української протиракетної «парасольки» було заявлено про повернення на бойове чергування низки інших ЗРК радянського виробництва. В тому числі зенітних ракетних систем С-300 В1. Вони можуть вражати крилаті й балістичні ракети класу «земля-земля», а також повітряні цілі, що рухаються зі швидкістю до 3 тис. м/с (близько 11 тис. км/год). Дальність дії С-300 В1 може досягати 100 км.
За своїми характеристиками С-300 мало в чому поступається «Патріоту», а за деякими параметрами ще й перевершує їх. Наприклад, час розгортання будь-якої мобільної «версії» С-300 не перевищує п'яти хвилин, тоді як у Patriot та ж процедура займає близько півгодини. Крім того, деякі модифікації зенітно-ракетної системи С-300 здатні обстрілювати одночасно до 36 повітряних цілей, а в Patriot цей же показник не перевищує 6-8 одиниць. Тому можлива поява в розпорядженні ЗСУ ЗРК Patriot продиктована не лише військовими міркуваннями.
По-перше, це спроба відмежуватися від «послуг» російського ОПК. Адже саме в Росії виготовляються всі ЗРК, які перебувають на озброєнні української армії. Іншими словами, якщо ми захочемо, наприклад, придбати якісь комплектуючі або ж нові ЗРК, то змушені будемо їхати на уклін до північного сусіда. Така залежність в умовах гібридної війни з РФ неприпустима.
По-друге, придбання ЗРК Patriot є ще одним кроком у бік досягнення сумісності зі стандартами НАТО. І, нарешті, це буде чисто політичний крок – сигнал, що США готові нам поставляти не лише протитанкові комплекси Javelin, але й набагато серйознішу зброю.
З іншого боку, підприємства українського ВПК вже навчилися ремонтувати і вдало модернізувати радянські ЗРК. Купівля ж американських систем може залишити без роботи українські підприємства, а також змусить нас закуповувати запчастини й ракети за кордоном. А експлуатація «американця» – досить дороге задоволення. Вартість одного пострілу із ЗРК Patriot може досягати $3 млн.
Ігорь Вєтров, спеціально для «Слова і Діла»