У вівторок, 9 жовтня, о 3:30 стало відомо про вибухи на військовому арсеналі біля населеного пункту Ічня на Чернігівщині. У Генштабі заявили про евакуацію населення й створення штабу з ліквідації НП. Президент уже скликав силовиків через вибухи на складах. Кабміну доручено надати людям допомогу. Вибух в Ічні – вже шостий на складах боєприпасів за останні 10 років. Минулого року більш ніж 30 тисяч осіб евакуювали через вибухи в Калинівці. Тоді розірвалося близько 100 тонн боєприпасів. За тиждень до цього вибухали військові склади біля села Малоянисоль неподалік Маріуполя. Також у березні 2017 року через вибухи на складах у Балаклії на Харківщині вивезли 20 тисяч осіб із дев'яти населених пунків. До слова, 6 грудня минулого року міністр оборони України Степан Полторак пообіцяв, що збудує підземні залізобетонні сховища для боєприпасів.
Військовий експерт Олег Жданов підкреслив, що навіть якщо гіпотетично допустити версію про безпілотник, то коли в Балаклії проводили слідчий експеримент, було виявлено, що безпілотником підпалити не можна. Або їх має бути щонайменше 20 штук, або це має бути ударний безпілотник, але за розмірами це літак.
Експерт припустив, що причиною може бути підпал або недбалість. Однак, судячи з того, що всі склади займаються вночі, це навмисний підпал.
«Була утилізація вибухових речовин, пороху, які виймалися з корпусів ракет. У тому числі й дорогоцінних, тому що на ракетах є блоки управління, де присутні монтажні плати, а в них завжди є дорогоцінні метали», – зазначив Жданов.
За його словами, статистика говорить, що середній розліт боєприпасів – 25-30 кілометрів. Це зона найбільшого ризику. Якщо там присутні ракети різного типу, наприклад, систем ППО, то розліт може становити й до 70 кілометрів, але, як правило, зона евакуації становить 30-40 кілометрів. Це найнебезпечніша зона.
Скільки ще горітимуть склади, незрозуміло, оскільки потрібно знати наповнення складу й розуміти, яка площа горить, додав він.
«Те, що є боєприпаси на відкритому повітрі, – ще не порушення інструкції. Є порядок зберігання боєприпасів під відкритим небом. Це все прописано. Просто є інструкція, ще радянська й досить хороша. Вона написана роками й досвідом організації зберігання боєприпасів. Проблема в тому, що якщо порівняти положення інструкції та реальність, то будуть великі розбіжності», – акцентував фахівець.
На його думку, якби за перший склад у Сватовому, який згорів у 2015 році, пересаджали всіх, хто відповідав за організацію зберігання боєприпасів, то подальших пожеж не було б.
Це просто виконання функціональних обов'язків. Чому мовчить головнокомандувач? Припустимо, що в нього немає сил і засобів для організації зберігання та оборони цих складів. Чому немає державної програми з утилізації боєприпасів, уточнив він.
«Запитань мільйон, але однозначно змінювати потрібно голови, розум», – підкреслив експерт.
Судячи з того, що це вже п'ятий склад, виходить, що всі склади потребують посилення охорони, пояснив він.
«Єдине – військові. Там командир частини відповідає за свою військову частину. Там більш-менш сили й кошти виділяються, склади охороняються. Добре, що ще військові склади не горіли. А всі центральні бази – все однаково. Нічого ж не заважає звернутися до тих же місцевих рад хоча б, організувати людей, зробити пожежні водойми, звернутися до ДСНС, щоб вони поділилися пожежною технікою. Чому не можна до війська закупити партію пожежних машин, розставити їх на складах, організувати пожежні команди?», – уточнив фахівець.
Він зазначив, що пожежні машини, які були в Калинівці, – це металобрухт.
«Є елементарні речі, які можна виконувати без будь-яких серйозних витрат. Якщо говорити про серйозні організації, то є питання до керівництва Генштабу, де програма з пунктами й відповідальний. Тоді можуть бути зміни. Але цього не відбувається», – резюмував Олег Жданов.
Що пишуть у соцмережах з приводу вибухів у Ічні – в нашому огляді.
Також журналісти з'ясували, які обіцянки давали чиновники щодо вибухів.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA