8 жовтня на українські дороги міжнародного значення поліція повернула радари TruCam. Патрульні ловитимуть порушників ПДР прямо в дорожньому потоці й штрафуватимуть за перевищення швидкості. Хоча до 15 жовтня каратимуть злісних водіїв лише словом. Тим часом спікер МВС Артем Шевченко повідомив, що радари були узаконені Кабміном минулого тижня, пересертифіковані й отримали право роботи до 2021 року. До слова, ще 20 листопада 2017 року міністр внутрішніх справ висловив сподівання, що в грудні Верховна Рада проголосує за урядовий законопроект (реєстраційний номер 7286 – ред.), який дозволить запровадити відеофіксацію правопорушень на дорогах і це дасть можливість істотно знизити смертність на дорогах. За словами міністра, за півтора року після ухвалення закону 4 тисячі камер будуть встановлені в усій країні.
Виконавчий директор ГО «Правозахисна Ініціатива», експерт Асоціації українських моніторів отримання прав людини (Асоціації УМДПЛ) Михайло Каменєв нагадав, що зазвичай ДАІ використовувала радари під загальною назвою «Візир». У поліції була невелика кількість радарів TruCam, які впроваджують зараз.
Як працюють пристрої TruCam?
Експерт звернув увагу, що в них вища за рівнем технологія й захищена від фальсифікації. В тому числі за рахунок того, що вони можуть робити короткий відеозапис. Усередині є шифрування, на результати якого вплинути складно.
«Радари TruCam були й раніше, але їх було дуже мало. Чому їх запроваджують зараз – питання політичне. Чого міністерство чекало чотири роки? Ймовірно, влада вже не знає, що робити зі смертністю на дорогах, і вирішила хоч якось із цим боротися. Є сподівання, що не буде спротиву проти патрульних із радарами TruCam, як було з «Візирами». Тоді це перетворилося не на притягнення до відповідальності порушників, а на корупційне джерело», – зазначив Каменєв.
За його словами, можуть бути певні проблеми, зокрема через те, що діяльність патрульної поліції не регламентована.
Ідеться про те, що немає нормативної бази, звідки та як має проводится зйомка, уточнив він.
«Частина роботи патрульної поліції регламентована. Зокрема, щодо притягнення до відповідальності за порушення ПДР, тобто як виписувати постанови, як оформлювати ДТП, але все інше, що робить патрульна поліція, жодного регламенту немає, передається просто на словах, є якоюсь певною практикою», – пояснив експерт.
Це неприйнятно для демократичного суспільства. Вся робота державних посадових осіб має відбуватися відповідно до встановленої процедури, тому чи будуть з машин проводити зйомку, сказати складно. Якщо вірити очільникам відомства – ні, додав він.
«Листи щастя»
За його словами, так званих листів щастя не буде, оскільки штрафуватимуть на місці, укладатиметься постанова. Практично штрафуватимуть так само, як і зараз, за неправильне паркування/стоянку, проїзд на червоне світле.
«Тобто на радарі є запис, на місці розглядається справа, без протоколу, поліцейський виносить постанову, вручає її особі», – підкреслив фахівець.
Щодо швидкісного режиму, експерт акцентував, що якраз днями Київрада підвищила швидкісні ліміти до 80 км на годину на найбільших магістралях, але тільки для періоду з 1 квітня до 1 листопада. Тобто в холодну пору року обмеження лишається старим - 50 км/год.
Контроль за авто на єврономерах
Не так важливо, на якому авто пересувається водій, якщо діє пристрій TruCam. У разі порушення поліцейський має зупинити транспортний засіб – мопед це, «бляха» чи мотоцикл – й скласти постанову на особу, яка перебуває за кермом, пояснив експерт.
«Справа з «бляхами» інша, коли йдеться про автоматичну фіксацію, коли спрацьовує відео/фотокамера, комп’ютером виписується постанова, надсилається на пошту. Зараз немає різниці, хто їде та на чому», – резюмував Михайло Каменєв.
Як писало «Слово і Діло» раніше, в Україні за півроку сталося майже 70 тисяч ДТП.
Які обіцянки політики дають щодо розслідувань резонансних ДТП – за посиланням.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA