Міністерство з питань окупованих територій оприлюднило статистику, яка свідчить про те, що судновласники не дотримуються заборони на відвідування портів окупованого Криму. Лише за останні 14 місяців у кримських портах було зафіксовано понад 1200 заходів різних судів – здебільшого з Росії. Україна має дуже обмежені можливості для того, щоб контролювати дотримання власної заборони.
Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і тимчасово переміщених осіб (МінТОТ) повідомило, що з 1 серпня 2017 року до 30 вересня 2018 року в кримських портах було зафіксовано 1207 заходів різних судів і танкерів.
Велика частина судів – 98 – прибули з Росії (це не дуже дивно, оскільки Крим окупований саме Російською Федерацією). До портів півострова зробили 1123 заходи. Інша кількість заходів припадає на судна під прапорами інших країн. Зокрема, під прапором Республіки Палау зафіксовано 20 відвідувань, Республіки Того – 17, Союзу Коморських Островів – 10, Республіки Сьєрра-Леоне – 9, Республіки Молдова – 7, Об'єднаної Республіки Танзанії – 6, Республіки Панама – 5, Республіки Мальта – 3, Турецької Республіки – 2, Островів Кука – 2, Острова Піткерн – 1, Республіки Судан – 1, Федерації Сент-Кіттс і Невіс – також 1.
Нагадаємо, що в зв'язку з окупацією Криму Росією, порти півострова – Євпаторія, Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта – закриті відповідно до розпорядження Кабміну від 30 квітня 2014 року й наказом Мінінфраструктури від 16 червня того ж року. Заходи суден під іноземними прапорами до кримських портів і терміналів є порушенням законодавства України, норм міжнародного права. Вони розцінюються як дії, що підривають суверенітет нашої країни й тягнуть за собою відповідальність, у тому числі й кримінальну.
Втім, через чотири роки після анексії Криму та накладення згаданих заборон Україні так і не вдалося повністю забезпечити їх виконання. Так, моніторингова група «Майдану закордонних справ», Інституту Чорноморських стратегічних досліджень і сайту BlackSeaNews веде докладний облік іноземних суден, що заходили до Криму з весни 2014 року.
У «чорному списку» групи вже перебувають майже 350 суден під прапорами більш ніж 30 різних держав, включаючи Болгарію, Туреччину, Кіпр, Грецію, Італію, Монголію, Португалію, Мальту й, звичайно ж, Росію. Російські судна найчастіше порушували заборону. Деякі з них могли заходити до різних кримських портів по кілька десятків разів, тому точну кількість таких прибуттів порахувати вкрай складно, проте цілком очевидно, що вони обчислюються не однією тисячею.
Не так нахабно, але все ж досить часто заборону порушували судна під прапорами таких екзотичних держав, як Палау, Панама, Того та Сьєрра-Леоне.
Тут слід зазначити, що, мабуть, лише щодо суден під російськими прапорами можна з упевненістю стверджувати, що саме РФ «офіційно» плює на нашу заборону. В інших випадках не все так очевидно. Існує міжнародна практика використання «зручного прапора», що дозволяє судновласникам ходити під прапорами тієї країни, яка надає найбільш вигідні умови заходу суден до більшості портів світу. Це пояснюється тим, що такі країни протягом досить великого проміжку часу не мали військових конфліктів із більшістю держав.
«Зручний прапор», наприклад, мають у своєму розпорядженні та ж Панама, Ліберія, Кіпр, Мальта та Сінгапур. Десятки російських судів якраз і зареєстровані під прапорами Ліберії, Мальти або Кіпру. Іншими словами, якщо судно під прапором Кіпру заходить до окупованого Севастополя, це не означає, що держава Кіпр не поважає український суверенітет або визнає анексію Криму. Це означає, що якийсь судновласник (цілком можливо, російський) просто використовує судно під «зручним» прапором для того, щоб мати економічні переваги при заході до різних портів.
Можливості України забезпечити виконання своєї ж заборони вкрай обмежені. Річ у тім, що уряди «зручних держав» не можуть впливати на судновласників. Тим більше, що використання прапорів є однією зі статей доходів для таких країн. Україна ж, своєю чергою, поки володіє занадто слабким флотом для того, щоб контролювати трафік у Чорному морі, як це зробила Росія в Азовському морі. Тому залишається лише апелювати до судновласників, щоб вони поважали чинні обмеження й не допускали відвідування кримських портів.
Імовірно, такі заклики мають ефект. За даними МінТОТ, у 2018 році спостерігається тенденція до зменшення кількості заходів суден під іноземними (не російськими!) прапорами до кримських портів. Наприклад, у січні таких фактів було 17, у березні – 7, а в інші місяці – від 1 до 4. У квітні ж іноземні судна взагалі не відвідували Крим. Однак загальна ситуація навряд чи поліпшиться, тому що основна кількість порушень припадає на судна з Росії, яка вважає Крим «своїм».
Покарання ж за такі дії наздоганяє рідко. Одним із прикладів може служити доля риболовецького судна «Норд», яке було затримане 25 березня в Азовському морі під російським прапором. Прокуратура Криму порушила кримінальне провадження за фактом виходу судна із закритого керченського порту. 30 березня суд заарештував судно й наразі воно конфісковане та виставлене на продаж. Така послідовність у виконанні своїх же правил дорого коштувала українській стороні. Саме затримання судна «Норд» стало однією з причин блокади Азовського моря, яку наразі здійснює Росія.
Ігор Вєтров, спеціально для «Слова і Діла»