За рік до виборів час підбити підсумки роботи Верховної Ради VIII скликання й подивитись, як кожен окремо взятий народний депутат виконував те, що пообіцяв перед виборами, а також під час каденції. Щодня «Слово і Діло» аналізуватиме рівень відповідальності двох народних обранців, поки не пройдеться всім списком парламентарів. Причому рівень відповідальності нардепів наш портал відстежує з моменту їх вступу на посаду. Сьогодні ми розбирались, як працює Сергій Кіраль (фракція «Самопомочі»).
Кіраль пройшов до Верховної Ради в листопаді 2014 року за загальнодержавним багатомандатним округом під номером 32 за списком «Самопомочі». Він є заступником голови комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва. За час каденції нардеп дав 33 обіцянки, з яких 17 виконав (52%), а 3 – провалив.
Усі три провалені обіцянки нардепа стосуються роботи суддів і були записані в його передвиборчій програмі. Він запевняв, що домагатиметься вдосконалення механізмів дисциплінарної відповідальності суддів, усунення президента та парламенту від формування суддівського корпусу, а також удосконалення механізмів відбору суддів.
У червні 2016 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні зміни до Конституції України щодо правосуддя, удосконалили механізми дисциплінарної відповідальності суддів. Зокрема, судді несуть відповідальність за неправдиві дані в податковій декларації, а також за ухвалення некомпетентних рішень суддів. Крім того, закон передбачає розширення переліку підстав для звільнення суддів, моніторинг способу життя судді (включаючи дані про родичів). Кіраль не підтримав цей законопроект.
Відзначимо, що всі виконані обіцянки Кіраля також належать до програмних. Балотуючись на позачергових парламентських виборах, він запевнив, що домагатиметься відмови від позаблокового статусу України. Уже в грудні 2014 року Рада ухвалила проект закону щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості, за який проголосували 303 народних депутати, в тому числі й Сергій Кіраль.
Також нардеп впорався із запевненням домогтися створення мережі Державних ключових лабораторій, проголосувавши за проект закону «Про наукову та науково-технічну діяльність». Запропоновані проектом закону положення створюють правові підстави для запровадження нової організаційної форми проведення наукової діяльності– Державної ключової лабораторії за відповідним напрямом наукових досліджень і науково-технічних розробок.
Вдалося нардепу виконати обіцянку домогтися прозорості державних закупівель. Він підтримав законопроект про систему електронних торгів ProZorro, яка поширюється на всі держзакупівлі в країні. Електронізація держзакупівель перевела всі процедури в електронний формат, включаючи обмін документами та інформацією. При цьому інформація автоматично відкривається після завершення аукціону. Документом також передбачене запровадження електронної системи оскарження.
Кіраль має виконати ще 13 обіцянок. Йому належить домогтися створення точок зростання та інструментів розвитку – технологічних та індустріальних парків, експортно-кредитного агентства, банку розвитку та фонду модернізації.
Три роки тому нардеп проголосував за проект закону щодо зняття регуляторних бар'єрів для розвитку мережі індустріальних парків в Україні, а через рік – за ініціативу масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту. Закон передбачає створення в Україні кредитно-експертного агентства, як і обіцяла «Самопоміч».
Поки що чекають на розгляд у другому читанні зміни до Митного кодексу щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій у реальний сектор економіки через індустріальні парки, серед авторів якого є й депутати від фракції «Самопомочі».
Сумнівна доля обіцянки з чотирирічним терміном про те, що партія доб'ється створення системи військової підготовки громадян. Улітку 2014 року в Міністерстві оборони України повідомили про розробку програми загальновійськової підготовки для громадян України. Однак програма не була реалізована. Два роки тому в парламенті була зареєстрована ініціатива «Про територіальну оборону України», проте проект закону все ще очікує розгляду.
Схожа ситуація з наміром «Самопомочі» домогтися розвитку телекомунікаційної інфраструктури. Наприкінці 2015 року низка народних депутатів України, серед яких і представник фракції «Самопомочі» Олександр Данченко, зареєстрували проект закону «Про електронні комунікації». Його завданням є приведення українського законодавства у сфері електронних комунікацій у відповідність до євроінтеграційних процесів. Але законопроект не розглядався в Раді. За рік Данченко зареєстрував проект закону «Про державне управління і регулювання у сфері електронних комунікацій», який поки також не розглядався на пленарному засіданні.
У лютому минулого року Рада ухвалила законопроект «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», який встановлює єдині правила доступу для телекомпровайдера до інфраструктури. Закон дав можливість стимулювати розвиток широкосмугового доступу до інтернету та мобільного 3G. Серед авторів ініціативи були парламентарівід «Самопомочі». Крім того, 22 представники фракції підтримали це рішення.
Подивитись, як виконують свої обіцянки інші нардепи, про яких ми писали раніше, можна в рубриці «Обіцянки країни чудес».
Ви можете також перевірити кількість обіцянок та якість їх виконання будь-яким політиком, скориставшись нашою відеоінструкцією.
Усі обіцянки чинних народних депутатів уже проаналізовані за методологією «Слова і Діла». Прочитати аналіз кожної обіцянки будь-якого нардепа можна в рубриці «Верховна Рада» в розділі «Політики».
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA