У День Гідності та Свободи, який відзначають в Україні 21 листопада на честь початку двох революцій, згадують не тільки як починався євромайдан, а й шанують пам'ять «Небесної сотні». Правоохоронці вже п'ятий рік рапортують «під дату» про хід розслідування розстрілів 20 лютого та інших злочинів, пов'язаних з Революцією Гідності, а політики вимовляють урочисті промови. Ми вирішили подивитися, які обіцянки з приводу розслідувань злочинів Євромайдану давали політики та правоохоронці, а також розпитали юриста про судові перспективи цих справ.
У лютому 2014 року Арсен Аваков, який тоді був в.о. міністра внутрішніх справ, заявив, що бійці «Беркута», які винні в розстрілах мітингувальників, будуть покарані. Як повідомляє Генпрокуратура, досудове розслідування за цими кримінальними провадженнями досі триває.
Генпрокурор Юрій Луценко неодноразово заявляв про конкретні терміни закінчення розслідування щодо розстрілів на Майдані, проте кожного разу провалював обіцянки. Він запевняв, що восени 2017 року розслідування буде завершено, але на початку зими уточнив, що у справі призначені додаткові експертизи.
Також Луценко запевнив, що до суду буде передано справу екс-міністра внутрішніх справ Захарченка та справу колишнього глави СБУ Якименка щодо розстрілів на Майдані. Поки що цього не сталося.
Ще Луценко обіцяв, що справу за звинуваченням у злочинах проти майданівців передадуть до суду наступного тижня після вироку про держзраду Януковича. Нагадаємо, 30 жовтня 2018 року Оболонський районний суд Києва, який слухає справу про держзраді президента-втікача, оголосив про закінчення стадії виступів сторін у судових дебатах.
Три з половиною роки тому Андрій Парубій, тоді ще – перший заступник Голови Верховної Ради, заявив, що 15 липня 2015 року буде створено тимчасову слідчу комісію щодо подій на Майдані.
«Тимчасова слідча комісія (ТСК) з Майдану буде створена завтра. Зараз йде остаточне узгодження представників фракцій. Фактично, ми вже майже це питання узгодили. Завтра одним з перших питання ТСК буде поставлено і буде створено, і проголосовано одноголосно усією коаліцією», – зазначив він.
Однак, на наступний день Рада не розглядала постанову про створення ТСК.
Нардеп Надія Савченко пообіцяла, що як тільки вона буде проходити «детектор брехні», то розповість хто з представників нинішньої влади винен в збройних зіткненнях під час Майдану. Зокрема, вона повідомить, хто привозив людей-снайперів і зброю.
Савченко пройшла «детектор брехні» 18 квітня. Перевірка на поліграфі тривала більше 6 годин. Її сестра розповіла, що під час допиту на детекторі брехні Савченко не задавали питання сторони захисту, а тільки сторони обвинувачення.
Більшість обіцянок політиків про те, що всі винні в розстрілах на Майдані 20 лютого будуть покарані, а інші злочини, в тому числі й факти насильства проти правоохоронців, будуть доведені до суду, поки що не виконані або провалені. Одночас, не можна стверджувати, що всі справи розвалилися, хоча основна їхня частина ще не дійшла до суду.
З огляду на те, що багато доказів було втрачено в перші дні та навіть місяці після розстрілів, «Слово і Діло» розпитало про перспективи розслідування адвоката Андрія Подосінова.
«Є певні труднощі в зборі доказової бази, а також юридичні складнощі в розгляді цих справ. З одного боку є труднощі з тими доказами, які були втрачені в первинний період і не підлягають відновленню. Можна припустити, що були якісь дії для перешкоджання розслідуванню. Знищувалася документація й докази. Але слідство працює. Так, нещодавно затримали снайпера зі спецпідрозділу внутрішніх військ», – зазначив Подосінов.
Нагадаємо, що слідство встановило, що саме цьому снайперу видавалася зброя, з якої на Майдані був застрелений один чоловік.
«З іншого боку складність збору доказів полягає в тому, що треба зібрати, обробити і проаналізувати великий обсяг інформації. До того ж багато часу йде на проведення експертиз. Все це не додає розслідуванню оперативності», – зазначив Подосінов.
За його словами, частково це пояснює те, що немає резонансних вироків. «Зараз Святошинський суд розглядає справу щодо беркутівців. Багато потерпілих, багато епізодів. Досить активно і швидко розглядають. У цій справі навіть Януковича допитували під час відео-конференції. Причому, справа розглядається досить оперативно, виходячи з її обсягів», – нагадав він, зазначивши, що є об'єктивні причини, чому суди, як здається, так довго розглядають ці справи.
«Повинна бути дотримана певна процедура для встановлення всіх фактів і обставин, щоб були забезпечені права всіх учасників процесу: потерпілих, їхніх представників, а також обвинувачених. Зокрема, право на захист. Є труднощі з призначенням присяжних і виплатою їм компенсації за те, що вони там багато часу витрачають в судових засіданнях», – підкреслив юрист.
В іншому випадку, справи або будуть розпадатися в суді, або згодом – оскаржені. За словами Подосінова, за п'ять років було звільнено близько 100 суддів, що розглядали справи Євромайдану, зокрема – Автомайдану.
«Принаймні у вересні 2016 року було звільнено майже три десятки суддів. Але варто відзначити, що по суддях є й виправдувальні вироки – в Одеській, Черкаській областях, в Києві», – зазначив юрист.
Як правило, судді виносили рішення на підставі тих даних, що надавалися правоохоронцями. І часто ці дані були фальсифіковані. При цьому, суддів звільняють, а оперативники, які надавали неправдиві дані, продовжують працювати.
Юрист зазначив, що абсолютна більшість звільнених суддів звернулися до Європейського Суду.
«Як правило, на такі справи йде 3-4 роки, але якщо є очевидна політична заангажованість і порушена процедура та права підсудного, скажімо, не вислухали пояснення підсудного, чим порушили його право на захист, то такі справи виграють в Європейському суді», – підкреслив Подосінов.
Нагадаємо, ми писали, наскільки здійснилися обіцянки політиків через п'ять років після початку революції.
Перевірити, чи пам'ятаєте ви вимоги Євромайдану та обіцянки політиків, можна за допомогою нашого тесту.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA