Командувач ВМС Збройних сил України Ігор Воронченко заявив, що Україна має намір просити закрити турецьку протоку Босфор для російських кораблів у зв'язку з інцидентом у Керченській протоці. Якщо Україна досягне успіху в цьому питанні, то зможе замкнути Росію в Чорному морі, завдавши їй величезних економічних збитків. Які ж шанси України перекрити Босфор?
Про можливе закриття турецької протоки Босфор для російського судноплавства Ігор Воронченко заявив під час виступу на Другій міжнародній конференції з питань морської безпеки в Києві. «Відповідно до норм конвенції Монтре, а саме 19-го пункту, будемо намагатися просити закриття протоки Босфор у Турецькій Республіці для того, щоб росіяни знали, як порушувати норми міжнародного права», – підкреслив командувач ВМС.
Причиною для закриття Босфору Воронченко назвав інцидент 25 листопада, внаслідок якого російські прикордонники захопили два українських бронекатери – «Нікополь» і «Бердянськ», а також морський буксир «Яни Капу». Під час штурму катер «Бердянськ» був підбитий, а в російський полон потрапили 23 українських моряки. Збройне зіткнення відбулося після того, як корабельна група ВМСУ намагалася пройти з Одеси до Маріуполя через Керченську протоку, що незаконно контролюється Росією.
Закриття Босфору повністю закриє Росію в Чорному морі, перекривши кисень всім її торговим портам, включаючи порти окупованого Криму. Крім цього, постачання всього військового угруповання РФ у Сирії найкоротшим водним шляхом також буде перерване. В цьому випадку російські війська в Сирії доведеться забезпечувати або повітрям, або через Гібралтарську протоку до Середземного моря, в обхід усієї Європи. Все це зробить сирійську кампанію Володимира Путіна ще більш дорогим і складним підприємством.
Як відомо, протока Босфор сполучає Чорне море з Мармуровим у районі Стамбула, а протока Дарданелли – Мармурове море з Егейським, фактично являючи собою вихід до Середземного моря (Сирія є однією із середземноморських країн). Міжнародний правовий статус обох проток регулюється Конвенцією Монтре, укладеною в липні 1936 року з метою відновлення суверенітету Туреччини над Босфором і Дарданеллами та врегулювання всіх спірних питань щодо військового й торгового судноплавства в цих протоках.
Тому все, що відбувається в обох протоках, має відповідати основним вимогам Конвенції Монтре. Однак знайомство з цим документом одразу ж дозволяє зробити висновок, що Україні буде дуже складно, якщо взагалі можливо, домогтися закриття Босфорської протоки як помсти за російську агресію.
У статті 19, до якої апелює Воронченко, йдеться про порядок проходження військових кораблів через протоки. Зокрема, там вказується, що під час війни, коли Туреччина не є стороною, що воює, «військові кораблі користуватимуться правом повної свободи проходу й плавання в протоках», на умовах, обумовлених у попередніх статтях Конвенції. Ці умови стосуються порядку проходження через Босфор і Дарданелли судів чорноморських і нечорноморських держав, обмежень за тоннажем тощо.
У статті 19 Конвенції також вказується, що «військові кораблі будь-якої держави, що воює, не матимуть права проходити через протоки», за винятком тих випадків, коли Туреччина надає підтримку постраждалій державі на підставі договору про взаємну допомогу.
Очевидно, домагаючись закриття Босфору, українська сторона може розраховувати на дії саме цих положень.
Однак офіційно Росія ні з ким, включаючи Україну, не перебуває в стані війни. Звичайно, можна спробувати довести, що Туреччина активно підтримує нашу країну як державу, що постраждала від агресивних дій РФ не лише 25 листопада, а й раніше – під час російської окупації Криму та розв'язання війни на Донбасі. Однак Анкара наразі занадто тісно співпрацює з Москвою в питаннях поставок енергоносіїв. Тому навряд чи туркам захочеться почати з Кремлем дипломатичну війну заради закриття протоки в інтересах Києва.
Можливий також сценарій, описаний у статті 20 Конвенції, за якого Туреччина може на власний розсуд закрити прохід військових кораблів через протоки. Однак це можливо лише в тому разі, якщо сама Туреччина буде стороною, що воює.
Отже, ми бачимо, що можливість закриття проходу військових кораблів через Босфор є суто теоретичною. Втілити її в життя буде надзвичайно складно. А от домогтися заборони на прохід торгових судів Україна, скоріш за все, не зможе в принципі. Згідно зі статтею 4 Конвенції, під час війни, коли Туреччина не є стороною, що воює, торгові судна незалежно від прапора й вантажу можуть користуватися практично вільним правом проходу через обидві протоки. Іншими словами, навіть якщо Росія та Україна як дві держави чорноморського басейну опиняться в офіційному стані війни (що само по собі навряд чи можливо в нинішній ситуації), для Туреччини це не буде підставою для закриття проток доти, доки вона сама не буде втягнута в будь-який озброєний конфлікт.
Таким чином, всі можливі спроби України домагатися закриття Босфорської протоки для Росії будуть хоча й резонансним, але, скоріш за все, безнадійним заходом.
Ігор Вєтров, спеціально для «Слова і Діла»