Мінські угоди дійсно зайшли в глухий кут, але поки що не видно на горизонті іншого міжнародного механізму, на який міг би піти Путін та який міг би вивести ситуацію з цього самого глухого кута.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Михайло Дяденко, оцінюючи очікуваний звіт Меркель і Макрона щодо виконання Мінських угод, який лідери країн представлять на саміті ЄС.
«Мінські угоди зайшли в глухий кут зараз, але своє ключове завдання вони виконали – зупинили гостру фазу конфлікту. Потрібно віддати належне, в цьому дійсно зіграла велику роль позиція Німеччини та Франції. Якби не цей формат, то невідомо, як би розвивалися події й де зараз була б лінія розмежування», – зазначив Дяденко.
За його словами, для Меркель важливо відзвітувати щодо «Мінська» з точки зору політика, який іде, але хоче продовжити активну громадську діяльність.
Бюрократія ЄС дозволяє впливовим політикам перебувати в активній суспільно-політичній діяльності, але для зовнішньої політики Німеччини питання України не є гострим, уточнив він.
«Напевно, українські питання для них майже непомітні. У них є багато своїх проблем і політики в першу чергу вирішуватимуть ті виклики, які стоять перед їхньою країною», – додав політолог.
Щодо Макрона, то в нього також досить жорстка позиція, підкреслив він.
«Незважаючи на очікування Путіна, що з Макроном буде знайдене порозуміння й Франція послабить санкції, ми бачимо, що Макрон займав вельми жорстку позицію. Зараз Макрон зазнає внутрішніх проблем ще більше, напевно, ніж німецькі політики. У Франції криза. І тут вкрай важливо, чи знайдуть французькі спецслужби російський слід у підігріванні ситуації в Парижі. Якщо так, то Макрон може зайняти ще більш жорстку санкційну позицію», – пояснив Дяденко.
Своєю чергою політолог Петро Олещук зазначив, що Мінські угоди не могли бути виконані, оскільки такою є їхня природа – вони виписані двозначно.
За його словами, це було зроблено для того, щоб змусити всі сторони їх підписати. У цій двозначності були знайдені причини, які дозволяють обходити реалізацію угод. Щодо подальшого перезавантаження «Мінська», то з кінця 2017 року простежуються спроби перезапустити Мінський процес на основі переходу до реалізації в першу чергу гуманітарної складової.
«Можливий компромісний шлях реалізації Мінських домовленостей, відмова від постановки питання щодо першочергового виконання політичної складової, частини з безпеки й перехід до гуманітарної складової, обміну полоненими, що ні в кого суперечок не викликає», – додав Олещук.
Нагадаємо, за даними порталу, 22 січня 2014 року Петро Порошенко пообіцяв провести місцеві вибори на Донбасі, щойно Росія виконає четвертий пункт Мінського меморандуму: закриє кордон і прибере підрозділи з території України.
Як змінювалися електоральні позиції світових лідерів – за посиланням.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA