Коли в Одесу прибули члени тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, які займаються справою про замах на Катю Гандзюк та інших активістів, до будівлі обласної адміністрації підтягнулися ветерани – як із «Муніціпальної варти», неформальної силової структури, яка обслуговує мера Геннадія Труханова, так і інші учасники бойових дій, які працюють у місцевій комунальній сфері. Начальство вказало їм обов'язково з такої нагоди надіти військову форму та бойові нагороди. Одеса лідирує в списку міст, де напади на цивільних активістів стали буденністю, і тут же влада чудово навчилася використовувати ветеранів для захисту своїх шкурних інтересів.
Як відомо, виконавці замовлення на Катю Гандзюк – також ветерани, чиї заслуги були відзначені високими державними нагородами, а двоє, Сергій Торбін і Володимир Васянович, навіть носять звання «Народний герой України».
Орденоносцем є й Борис Тодуров – чудовий український хірург, директор Інституту серця, людина, яка врятувала тисячі життів. Це не завадило йому та його колегам сховати в дитячому відділенні свого інституту Юрія Крисіна – одного з лідерів тітушок-антимайданівців, безпосередньо причетного до вбивства журналіста В'ячеслава Веремія. Крисін через добрих знайомих домовився відлежатися на дитячому ліжечку, судячи з усього, розраховуючи зірвати важливе судове засідання. Його знайшли активісти й заподіяли добро зеленкою, після чого із серцем у громадянина стало значно краще, й він залишив медичний заклад, звільнивши місце дітям.
На Бориса Тодурова, однак, ця історія справила настільки глибоке враження, що він не лише замовив спеціальний тренінг із навчання персоналу, як правильно поводитися з небажаними відвідувачами, а й особисто взяв у ньому активну участь. Кейс Крисіна там обговорювався детально й щохвилини, із зазначенням допущених помилок. Причому приховування вбивці до помилок не належало, а ось наступного разу провокувати активістів на агресивні дії, щоб зробити їх формально винними, або виливати їм на голову воду з відра санітарки Борис Михайлович своїм працівникам рекомендував.
Все б нічого, та тільки на такому тренінгу опинилася 16-річна дівчина активістка, яка записала ці уроки гуманізму на відео. Виявивши «шпигуна», ескулапи спробували примусити її стерти запис, у підсумку підтягнулися друзі дівчини, скандал лише швидше виплеснувся за стіни Інституту серця, а відео тренінгу з боротьби з активістами силами медичного персоналу побачили всі охочі. Тодуров у коментарях намагався розповідати, що на тренінгу не було нічого, що дискредитувало б його інститут, але тоді незрозуміло, навіщо було так напружуватися через нешкідливе відео й влаштовувати дівчині багатогодинне моральне катування. Зірка кардіохірургії поклав відповідальність за скандал на противників його переобрання директором інституту.
Нічого, проте, це переобранню не завадило, за Тодурова горою стали інші зірки в спектрі від Вадима Рабіновича до Ірини Луценко та Віталія Кличка, для яких Борис Тодуров – свій, а активісти, яких через п'ять років після Майдану бісить безкарність убивць при потуранні й відкритій допомозі «еліти», чужі. Як нескінченно чужа Уляна Супрун, в. о. міністра охорони здоров'я, обурена метушнею навколо Крисіна в Інституті серця.
Можна бути скільки завгодно заслуженою людиною й майстром своєї справи, проливати кров свою й ворогів за Батьківщину, але кожна нова ситуація заново перевіряє твої людські та громадянські якості. Ордени сумління не замінюють.
Леонід Швець, спеціально для «Слова і Діла»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA