Народні депутати вже майже розбіглися на зимові канікули й зберуться в стінах ВР 15 січня 2019 року. Почався ж останній робочий тиждень цього року з блоку національної безпеки і оборони, а потім до порядку денного включили низку інших питань, зокрема тих, що стосуються продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Також встигли депутати проголосувати за перейменування УПЦ МП на Російську православну церкву. Не обійшлося й без ексцесів. Одразу після ухвалення «церковного» законопроекту нардепи Юрій Береза та Нестор Шуфрич влаштували бійку. Втім, із дисципліною, кнопкодавством і прогулами у народних обранців завжди були проблеми. Крім цього, парламентарі так і не змогли розпрощатися з депутатськими привілеями та проголосувати за скасування недоторканності, а також змінити Виборчий кодекс.
«Слово і Діло» підбило підсумки й з'ясувало, яким був цей політичний рік для народних обранців і країни.
Політтехнолог Петро Охотін звернув увагу, що цей парламент був передвиборчим за своїм характером. Одразу було помітно, яка коаліція є більш провладною, хто з політиків орієнтується на наступні вибори.
«Серед позитивних рішень – вчасне ухвалення бюджету, хоча його й критикують. Цей бюджет в принципі є унікальний, тому що його ухвалювали за одного парламенту й президента, а хто його виконуватиме – питання», – зазначив Охотін.
Серед негативів у роботі парламенту він відзначив той факт, що про стратегії, які були ухвалені в 2015-2016 роках, про Коаліційну угоду практично забули.
«Фактично, те, заради чого цей парламент збирався, те, що називав своїм орієнтиром, банально за багатьма пунктами провалили», – констатував політтехнолог.
Щодо скасування недоторканності, то, за його словами, насправді й очікувань особливих не було. Мало того, інше рішення, пролобійоване активістами, а саме фінансування державних партій, себе нівелювало.
«Близько півмільярда закладено на 2019 рік на фінансування партій, однак сказати, що від цього вони стали менш залежними й ближчими до народу, не можна. У своїй масі це були політичні проекти», – підкреслив він.
Також мало віриться у виборчі зміни та їх ефективність. Депутати не показали механізму, як вони можуть змінити політичну систему, уточнив експерт.
Одним із величезних недоліків нардепів у роботі залишаються прогули, додав він.
«Потрібно ухвалити зміни, згідно з якими після певної кількості прогулів депутат позбавляється свого мандата. Потрібна підтримка Конституційного суду щодо того, що це конституційно. Проте в наших реаліях цього не буде», – пояснив фахівець.
Крім того, не зникло таке явище, як кнопкодавство. Дуже дивно, що депутати приділяли багато уваги пластиковим карткам для голосування, хоча вже навіть у китайських телефонах можна розблокувати систему відбитком пальця, акцентував він.
«Тобто не так складно було б поставити на систему «Рада» датчик розпізнавання відбитка пальця, але чомусь ми хочемо відставати від світу на два-три покоління», – наголосив політтехнолог.
За його словами, цей парламент був парламентом високих сподівань, але глибоких розчарувань.
«Найбільш негативне, що залишатиметься після 2018 року, – апатія до реформ, змін, політиків. Звідси є загроза, що наступний парламент, який прийде на хвилі такого розчарування, може бути ще гіршим», – резюмував Петро Охотін.
«Слово і Діло» розбиралось, які обіцянки мають виконати парламентарі.
Також ми з’ясували, як виконують обіцянки потенційні кандидати в президенти.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA