Володимир Зеленський запропонував своїм підписникам «написати програму разом» прямо в коментарях у соціальних мережах. «Мені здається, старі політики живуть простим дуже принципом: ні в кого нічого не спитали, багато пообіцяли, нічого не зробили. Я зроблю інакше: ми напишемо мою програму разом із тобою, ми напишемо разом із людьми, всією країною. Потім знайдемо шляхи вирішення всіх проблем, а потім втілимо шляхи вирішення в життя. Отже, крок номер один: напиши п'ять проблем нашої країни», – звернувся Зеленський до своєї аудиторії.
Політичний аналітик Дмитро Купира зазначив, що Зеленський наразі пробує застосовувати свої інструменти в комунікації з потенційними виборцями, але чи ефективні вони, буде зрозуміло вже після виборів – як президентських, так і парламентських.
За його словами, якщо робити все належним чином, то для початку мало би бути політичне об’єднання, організація, які мають спільні цінності. Далі вони формують певну програму дій, хоча вона може змінюватись. Однак ключове, що їх об’єднує, – цінності, на яких вони формують свій порядок денний. Потім формується програма й визначається лідер.
«В Україні все інакше. Той, хто має якусь впізнаваність, ресурси, гроші, або зумів переконати когось, хто має гроші, при цьому його ніхто не делегував, просто декларує, що йде в президенти. Нікого не запитуючи, а ухвалюючи рішення самостійно», – підкреслив Купира.
Програму кандидати часто формують просто з огляду на соцопитування, констатував він.
«Враховують персональні проблеми українців, національні, далі з перших трьох-п’яти складається програма кандидата чи партії. Далі з цією програмою йдуть на виборі. Відмінності в програмах зводяться до того ще, на який електорат в першу чергу орієнтуються», – пояснив аналітик.
Найпростіше це зробити тим політикам, які вже мають досвід. Вони знають, хто вже на них зробив ставку, і їм непогано хоча б просто відновити чи затвердити довіру, працюючи з новими групами паралельно, уточнив він.
Зеленський зараз змішав обидва варіантит. По-перше, він нікого не питав, чи хочуть його висувати, а вирішив сам, що гідний бути кандидатом в президенти України, додав експерт.
«Це зроблено в гірших практиках української політики. В другій частині, вже щодо програми, він вирішив проконсультуватися з виборцями. Однак навряд чи тут буде результат. Радше це має комунікаційний характер його кампанії з виборцями, прихильниками. Ймовірно, кінцева програма Зеленського формуватиметься на основі соціологічного принципу», – акцентував він.
Крім того, на його думку, в цій ситуації проявляється політична непрофесійність.
«Складається враження, що він довго зважував, думав і на тлі різних чуток врешті-решт вирішив, що буде президентом, а коли його запитали про програму, то це стало великою несподіванкою, яку вже вирішили вирішувати «в процесі», – наголосив політолог.
За його словами, політики, звісно, мають консультуватися зі своїми виборцями.
«Однак у цій ситуації він чомусь не консультувався в соцмережі зі своїми виборцями, чи варто йому йти в президенти. Рішення вже було», – підкреслив експерт.
Принаймні нам не вдавалося ще жодного разу бути задоволеними виконанням програми, яку декларували політики. При цьому слід розуміти, що немає нічого поганого в зміні політиків. Інколи їх змінюють навіть не через те, що вони не виконали обіцянки, а через те, що просто з’явилися кращі пропозиції, уточнив він.
«У нас через олігархічну систему, не до кінця свідомих виборців, які часто не розуміють, звідки гроші в кандидата, який його потенціал, і ведуться на рекламні технології, стається так, що виборці самі розчаровуються в тому, що їхній кандидат не виправдав очікувань», – резюмував Дмитро Купира.
Що думають соцмережі про намір Зеленського йти в президенти – в нашому огляді.
Що обіцяють виконати потенційні кандидати в президенти – за посиланням.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA