Незважаючи на всю критику, після Майдану нинішнє скликання не може вже не зважати на людей і так далеко, як би їм хотілося, відривати свій порядок денний від порядку денного українського суспільства.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Валерій Димов, оцінюючи діяльність ВР та початок десятої сесії парламенту.
«У передвиборчий період особливо політики змушені будуть відповідати на попит громадян. Яким буде попит? Слід розуміти, що частково попит формують ЗМІ, канали, які належать тим самим «господарям» фракцій у ВР», – зазначив Димов.
Під час десятої сесії депутатам потрібно буде ухвалювати ті закони, за які, враховуючи парламентські вибори, слід буде звітувати, констатував він.
«Якщо говорити про передвиборчі закони, то, на жаль, скоріш за все, депутатів українці обиратимуть за старим законодавством. Немає перспектив ухвалення Виборчого кодексу цим скликанням», – уточнив політолог.
Малоймовірно, що депутати змінять правила гри, за якими їх обрали ті ж самі «господарі» фракцій. Чинні правила гри цілком їх влаштовують, додав він.
«Виборчий кодекс не змінять, а ось щодо закону про обмеження недоторканності з 1 січня 2020 року, то цілком імовірно, що документ ухвалять. Шанси високі, тому що майже всі вони обіцяли скасувати чи обмежити депутатську недоторканність», – підкреслив експерт.
За його словами, під час цієї сесії буде доволі багато суперечок і конфліктів. Уже 14 січня був скандал через те, що в понеділок не відбулася Погоджувальна рада, яку проводять традиційно.
Навряд чи до президентських виборів парламент ухвалюватиме закони, які називають реформаторськими, наголосив він.
«Радше депутати переформують порядок денний і кричатимуть про те, як вони захищають суспільство. Тому буде популізм та намагання зайти на електоральне поле опонента. Немає в нас яскравих рейтингових кандидатів, що практично вперше. Ми не маємо тих, кого, наприклад, підтримують 30% суспільства. Отже, будуть спроби розширити своє електоральне поле», – пояснив політолог.
Серед іншого, ймовірно, буде ухвалений «церковний» законопроект, який формалізує та регламентує переходи до ПЦУ, додав він.
«У кожному селі є своя церква. Десь громада хоче переходити, а священик – ні. Проблеми є. Порядок денний в окремих регіонах потребуватиме актуалізації цього закону, який би внормував порядок переходу громади до ПЦУ», – уточнив експерт.
При цьому він звернув увагу, що зворотного шляху немає. Не переходять ті громади, які належали, наприклад, до Київського патріархату, до РПЦ.
«Це також засвідчує попит українських громадян на те, щоб був ухвалений такий закон, який би не дозволяв провокаторам розхитувати ситуацію», – резюмував Валерій Димов.
Підсумки роботи 9-ї сесії Ради – на нашій інфографіці.
Як з'ясувало «Слово і Діло», Порошенко став краще виконувати свої обіцянки в 2018 році.
Що президент обіцяє зробити в 2019 році – за посиланням.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA