Свіжа соціологія від групи «Рейтинг» поки не дозволяє говорити ні про що, крім певних тенденцій. По-перше, очевидна динаміка рейтингу Зеленського, пов'язана як із його реальним висуненням, так і з бурхливою кампанією проти нього, що, мабуть, лише зіграло йому на користь.
Про це на своїй сторінці в Facebook написав політолог Петро Олещук, передає «Слово і Діло».
Причини такого явища стають зрозумілішими, якщо звернутися до аналізу інших параметрів і питань, щодо яких збиралися дані, зазначив він.
«Зокрема, запит на радикальні зміни зріс за останній місяць на 8% – до 69%. При цьому зміни респонденти вважають важливішими за стабільність: їх значущість досягла 53%. Повернення до того, як було, хочуть 42%. Кількість тих, хто хоче, щоб усе залишалося, як зараз, рекордно мала – 5%. Прогнозовано, повернення «назад» найбільше очікують виборці Вілкула-Бойка-Мураєва. Всі інші хочуть змін», – підкреслив Олещук.
При цьому влада все ще оцінюється як дуже слабка – 38%, звернув увагу експерт.
Також 78% декларують намір брати участь у виборах, додав він.
«Кількість молоді, яка готова брати участь у виборах, зросла за рік з 23 до 39%. 30-40-річніх – із 26 до 42%», – уточнив політолог.
На його думку, найкращі можливості «перетікання голосів» у Зеленського. Також зростає кількість людей, що вірять у його перемогу, але їх набагато менше, ніж у Тимошенко.
«Ще один цікавий параметр. Демократія важлива: 75% українців вважають, що важливо жити в демократичній державі. Міфи про підтримку диктатури суттєво «похитані»: лише 24% виступають за обрання жорсткого лідера, який наведе порядок», – акцентував він.
За його словами, 67% – за лідера, який може об'єднати, примирити та заспокоїти суспільство.
«Ще один цікавий момент у контексті результатів Зеленського. 36% підтримують ідею про те, що кандидат у президенти має писати програму разом із виборцями, 50% – що це має робити сам кандидат», – наголосив фахівець.
Щодо причин запиту на зміни, то, на думку українців, влада провалила найважливіші реформи: антикорупційну, судову, реформу виборчого законодавства, а також вирішення питання депутатської недоторканності.
У питанні геополітики НАТО має підтримку 46% (проти 32%), Євросоюз - 50% (проти 9%). За даними соцопитувань, серед якостей, яких найбільше не вистачає владі, – чесність, ефективність та людяність, додав він.
Пояснив політолог і вплив надання томосу на рейтингові позиції президента.
«Як показали опитування, в грудні був різкий сплеск підтримки автокефалії, а потім у січні все повернулося в стан статус-кво. Можна припустити, що релігійне питання допомогло президенту цементувати електорат, але не розширити його», – резюмував Петро Олещук.
«Слово і Діло» пропонує подивитись, як змінювалися електоральні настрої в країні протягом 2016-2018 років за версією трьох соціологічних груп.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA