Стартувала десята сесія роботи Верховної Ради – остання повноцінна перед парламентськими виборами, які відбудуться восени. З огляду на це, народні депутати мають викладатися максимально, намагаючись надолужити виконання своїх обіцянок. Пленарний тиждень парламентарі розпочали дуже мляво й досить безрезультатно, як завжди, розгойдавшись лише до четверга.
Вівторок у Раді почався красиво: з урочистого відкриття сесії, національного гімну й напутніх слів Андрія Парубія та прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Спікер зазначив, що десята сесія відбуватиметься в складних умовах, адже на неї припадають президентські вибори, а значить, є ризик, що парламент перетвориться «на поле виборчої кампанії». При цьому Парубій заявив, що Верховна Рада в хвилини випробувань була «острівцем стабільності, який дозволяв країні вийти з будь-яких криз і політичних протистоянь».
Серед пріоритетів цієї сесії Парубій назвав, зокрема, розгляд Виборчого кодексу, який у першому читанні ухвалили ще восени 2017-го. Він запропонував після рішення комітету негайно перейти до роботи над ним у сесійній залі.
Гройсман також зазначив, що «вибори виборами, а життя потребує конкретних рішень і консолідованої позиції влади», тому на роботу органів влади виборча кампанія впливати не має.
Безпосередньо робота парламенту почалася з того, що Радикальна партія на чолі з лідером Олегом Ляшком згадала про високі тарифи на комуналку й заблокувала трибуну з вимогою їх знизити. Нагадаємо, що в листопаді «радикали» вже обіцяли не голосувати за жодні законопроекти, поки не розглянуть постанову про мораторій на ціну на газ. Цю обіцянку Ляшко провалив, потім настало затишшя, і ось знову (адже президентські вибори невблаганно наближаються). «Ми не будемо голосувати ні за який закон до прийняття наших вимог. Кілька місяців тому ми зареєстрували законопроекти про зниження ціни на газ, про відправлення у відставку керівників «Нафтогазу», про встановлення справедливої ціни на газ, про повернення порядку нарахування субсидій. Ми вимагаємо поставити на голосування наші законопроекти», – заявив Ляшко.
Заблокованою виявилася не лише трибуна, але й уся робота Ради, оскільки депутати не змогли затвердити порядок денний на тиждень. Через це на голосування виносили лише проект постанов і законопроекти в другому читанні. У підсумку за весь день ухвалили лише три постанови, пов'язаних з освітою, й два законопроекти були відхилені – про реформу системи військкоматів і про розміри штрафів Антимонопольного комітету України.
Середа була нітрохи не кращою – народні депутати лишеи почали розглядати поправки до законопроекту про захист економічної конкуренції, який ухвалили в четвер. Документ передбачає внесення змін до основних законів у сфері захисту економічної конкуренції й спрямований на закріплення в цих законах прав осіб, що беруть участь у справах, що розглядаються органами Антимонопольного комітету України, гарантій цих прав, а також механізмів реалізації таких прав.
Головною подією тижня мало стати (й стало) голосування за внесення змін до Конституції щодо закріплення курсу України на членство в Європейському Союзі та НАТО. До розгляду цього закону чекали приїзд президента Петра Порошенка. Від самого ранку члени фракції «Блоку Петра Порошенка» заблокували парламентську трибуну, щоб її не заблокували «радикали» й не зірвали важливе голосування.
Після «подвійного блокування» трибуни, перерви та наради з головами фракцій у роботі нарешті стався прорив. Знайшли компроміс щодо тарифів: Парубій доручив створити спільну робочу групу з підготовки постанови з перевірки обґрунтованості тарифів. Документ буде винесений на голосування наступного пленарного тижня. Також затвердили порядок денний сесії.
Ще в першій половині дня Рада приступила до розгляду змін до Конституції. До парламенту приїхали Петро Порошенко, Володимир Гройсман та екс-голова уряду Арсеній Яценюк. Президент виступив коротко, закликав до єдності й розповів, як для України важлива співпраця з НАТО та Євросоюзом. Багато голів фракцій під час обговорення відзначили, що ці зміни до Конституції потрібні більше президенту, що це частина його передвиборчої кампанії, проте голосували за. Лише в «Опозиційному блоці» виступили проти й проголосували так само. Віктор Бондар від «Відродження» закликав натомість розглянути постанову про тарифи й зняття депутатської недоторканності (група майже не дала голосів на користь закону).
Для внесення змін до Конституції необхідно щонайменше 300 голосів, але в залі без проблем набралося 334 (і ще один голос «за» зарахували після, тобто в результаті 335 голосів). В кінці дня Парубій підписав закон і передав його до Адміністрації президента.
Незабаром до Конституції можуть внести ще одну зміну: депутати надіслали до Конституційного суду закон про перейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Це варіант народних депутатів, пропозиція президента перейменувати область на Дніпровську підтримки не знайшла.
Крім того, в контексті виборів ухвалили важливе рішення про заборону громадянам Росії бути спостерігачами. Законопроект підтримали 232 парламентарі. «Це найважливіше питання – питання безпеки. Адже російська агресія – це не лише російські танки та бойовики, це також інформаційна війна й втручання у виборчий процес. Без сумніву, це буде ключовою загрозою цього року під час виборів і президентських, і парламентських», – підкреслив Парубій. Увечері Рада схвалила постанову про звернення до НАТО з проханням надати Україні план дій щодо членства в організації.
У п'ятницю відбулася традиційна година запитань до уряду. Заступниця міністра юстиції Олена Сукманова відзвітувала про виконання пакета законів щодо посилення соціального захисту дітей.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA