Курс національної валюти – такий собі «народний» індикатор стану речей у вітчизняній економіці. В більшості розвинених країн світу на коливаннях курсів валют пересічні громадяни, а також професійні інвестори заробляють додаткові кошти. В Україні за курсом національної валюти стежать радше з метою прогнозів – що відбуватиметься з накопиченнями та чи не час купити трохи валюти на чорний день.
Втім, останні кілька тижнів національна валюта не дає приводів для песимізму. Гривня потрохи відвойовує позиції в долара та євро – найпопулярніших валют, в яких українці тримають свої заощадження. Тож цілком зрозумілим залишається запитання, чи є нинішнє зміцнення гривні довготривалою тенденцією, яка свідчить про позитивні зміни в економіці, чи радше ревальвація має суто сезонний характер.
Із наближенням президентських виборів у соцмережах можна почути ще й різноманітні конспірологічні версії щодо зміцнення нацвалюти. Дехто вважає, що саме великі передвиборчі витрати кандидатів у президенти, яких ЦВК зареєструвала в кількості 44 осіб, й дали змогу зміцнитися гривні. Мовляв, кандидати витрачають величезні кошти на рекламу та непрямий підкуп виборців, а оскільки гроші «заводять» в Україну в іноземній валюті, то й така передвиборча «терапія» сприятливо вплинула на здоров’я гривні.
Насправді, валютний ринок – більш складний механізм, в якому враховується відразу комплекс факторів. Саме вони впливають на кінцеву ціну національної валюти щодо інших валют світу. Тож наскільки довго продовжиться нинішнє укріплення гривні й чого очікувати від національної валюти після президентських виборів?
Погляд оптимістів
Загалом, гривня увесь 2018 рік демонструвала дива стабільності. Навіть попри те, що Україна довго не могла отримати довгоочікувану кредитну допомогу від МВФ, курс національної валюти залишався в межах, визначених у держбюджеті.
Цього року приводів для оптимізму, здавалося б, не менше. Наприклад, Кабміну таки вдалося вийти на порозуміння з МВФ, підписавши нову програму кредитування. А темпи зростання ВВП у 2019 році очікуються приблизно на тому ж рівні, що й минулого. До того ж Нацбанк поводиться прогнозовано, декларуючи ідею подальшого оздоровлення банківської системи.
Головний фактор стабільності – ціни на експортну продукцію, яку постачає Україна на світові ринки. Поки причин для занепокоєння немає, втім, уже цього року економісти очікують подальший спад зростання світового ВВП, за яким неминуче прийде довготривалий період стагнації. Чому довготривалий? Тому що найрозвинутіші країни світу на найвищому рівні поки що не можуть домовитися про подальшу долю світової економіки. Наразі є три суттєвих виклики – посилення тенденції до торгових війн, зростання рівня бідності та нерівномірний розподіл благ, а також екологічні ризики.
Україна в усіх цих процесах поки займає нішу стороннього спостерігача. Тож навіть серед оптимістичних сценаріїв розвитку вітчизняної економіки превалює стриманість у прогнозах.
Серед факторів підтримки гривні в 2019 році можна виділити подальше збільшення кількості валютних переказів українських заробітчан з-за кордону. В НБУ вже підрахували, що в разі збереження нинішніх тенденцій за підсумками 2019 року українські трудові мігранти можуть переказати більш ніж 12 мільярдів доларів додому. Насправді, сам факт трудової міграції та відсутності гідної оплати праці в Україні – поганий сигнал для вітчизняної економіки. Однак гривню така «подушка безпеки» рятує від подальшого знецінення.
Ринкові реалії
За останні три тижні гривня суттєво зміцнилася. Однак фінансисти та банкіри пов’язують цей процес із низкою сезонних факторів, які збіглися в часі.
Перш за все, в січні-лютому українські аграрії розпочинають сезон підготовки до весняно-польових робіт. Для цього вони обмінюють валюту й закуповують пальне та посівний матеріал.
По-друге, хороший минулорічний врожай та будівництво за останні 5 років значних потужностей для зберігання зернових надали можливості все тим же аграріям не продавати весь врожай одразу, а чекати найбільш сприятливих цін. Тож продажі врожаю продовжаться включно до квітня-травня цього року.
По-третє, все ще хороші ціни на іншу експортну продукцію – метал та руду.
Нарешті, саме в лютому Мінфін двічі продавав ОВДП – для розрахунку за зовнішніми кредитами уряд змушений пропонувати інвесторам високі ставки за державними облігаціями. Це дозволило наводнити українську фінансову систему валютою. Втім, цей фактор матиме короткостроковий ефект.
Разом усі ці фактори зіграли свою роль у тому, що наразі гривні торгується в межах 27,05-27,15 грн/дол. як на міжбанку, так і в обмінниках. Минулого тижня долар на «чорному ринку» можна було купити й нижче за 27 гривень.
Несприятливі перспективи?
Тоді як негативних факторів для подальших несприятливих прогнозів щодо курсу гривні набагато більше.
Тривожний сигнал полягає в тому, що Нацбанк, попри стриманий оптимізм, користується ситуацією та закуповує валюту для резервів. Це означає, що регулятор знає, що наразі ціна найнижча, а отже, валюта знадобиться надалі для підтримки курсу гривні.
Другий сигнал, який дає НБУ, – не наважується на зменшення облікової ставки, як досі є однією з найвищих у світі й становить 18%. Це означає високі ставки за кредитами, що навряд чи може бути позитивним сигналом для розвитку економіки. Нацбанк поки що намагається не надто сильно втручатися в ситуацію на валютному ринку, одночасно й не наважується на зміни, які б могли допомогти економіці більш динамічніше зростати. Отже, мають на це певні підстави.
До слова, голова ради НБУ Богдан Данилишин на своїй сторінці в Facebook уже зазначив, що нинішнє зміцнення гривні – процес тимчасовий, тож НБУ варто запасатися валютою для поповнення резервів. «Є привід для спокою лише в короткостроковій перспективі. Активний експорт української агропродукції припаде на березень-квітень, а з травня почнеться його тимчасове (на кілька місяців) зниження», – вважає Данилишин.
Ще одним негативним фактором фінансисти називають від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі, що в найближчому майбутньому тиснутиме на курс гривні.
Влітку інвестори, які вкладали валюту в ОВДП, почнуть продавати цінні папери та «фіксувати прибуток». А це ще один негативний фактор для стабільності національної валюти.
Нарешті, на гривню тиснутиме й низка інших факторів. Серед них й ініціатива уряду щодо монетизації субсидій – українці зможуть розпоряджатися заощадженими грошима на власний розсуд. Як правило, «вільна» гривня – привід поповнити «матрацний депозит».
Тож слід очікувати, що вже після президентських виборів у березні-квітні цього року гривня таки ослабне. Наскільки глибоким буде чергове занурення, невідомо. Втім, маємо орієнтир – у держбюджеті на поточний рік середньорічний курс закладений на рівні 29,4 грн/дол.
Однак варто враховувати, що після президентських виборів можуть змінитися не лише зовнішні чинники, але й суто внутрішні: новий глава держави має право на низку кадрових змін, одне з яких – можливість зміни голови Нацбанку. Це ще один фактор, який, безумовно, може вплинути на поведінку нацвалюти вже з червня-липня нинішнього року.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»