Агресія РФ проти України: чи є шанси домогтися покарання в судах

Олег Саакянполітолог

Судові процеси зазвичай тривають дуже довго й потребують вичерпання всіх можливих досудових інструментів вирішення спору. Це один з обов’язкових елементів обґрунтування, тому подати позови на самому початку неможливо, вони будуть повернуті.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог, керівник Єдиного координаційного центру «Донбас» Олег Саакян, оцінюючи заяву міністра юстиції Павла Петренка про те, що Україна продала 5 позовів проти РФ до міжнародних судів.

«Подати позови на самому початку неможливо, вони будуть повернуті. Так відбулося в Грузії свого часу. Суд із тієї обставини, що не були використані всі інші інструменти, тобто не було доведено, що вони використані, в підсумку повертав справу назад. Цим, імовірно, продиктоване таке серйозне затягування», – зазначив Саакян.

Хоча, додав експерт, навіщо було аж настільки затягувати в часі подання позовів і чи немає тут елементів непослідовності в тому що лише зараз і таким пакетом подають позови - теж питання.

На його думку, Україна має всі шанси відстояти свою позицію в міжнародних судах, про це свідчать і дії РФ.

«Кілька років тому, коли Україна почала подавати певні позови, РФ скасувала в себе перевагу міжнародного права над національним. Тобто поставила своє національне право вище за міжнародні зобов’язання, тим самим всередині країни зняла із себе зобов’язання виконувати рішення міжнародних інституцій. Це говорить про те, що РФ готується до того, що рішення можуть бути не на їхню користь», – нагадав він.

Якщо буде фахова правнича робота всередині самого процесу, то за деякий час ми можемо отримати рішення на користь України, однак це точно не короткі терміни й не в усіх справах одночасно, уточнив політолог.

Інше питання, чи буде рішення суду виконане, додав він.

Поки РФ не буде притиснута до стінки й не перебуватиме в стані капітуляції, виконувати рішення міжнародних судів у Кремлі не стануть. Це можливо або за умови зміни влади в РФ, або за умови серйозної кризи режиму РФ.

Щодо покарання керівництва держави, то інструменти для цього існують. Були прецеденти після Другої світової війни, після Балканських війн, підкреслив експерт.

«Однак шансів узяти живим, грубо кажучи, не дуже багато. Зазвичай відповідальність несло оточення, виконавці, а керівник часто не доживав до моменту міжнародного трибуналу. Умови, в яких можна притягнути до відповідальності керівництво держави, зазвичай виникають тоді, коли цей керівник держави вже стає обузою для власної еліти. Ну, або коли держава на межі катастрофи», – пояснив він.

Часто першими керівника держави дістаються або власні еліти, або власні військові, або громадяни, а не міжнародні інституції, й тоді трибунал уже міг би бути ще й спасінням для таких тоталітарних лідерів, акцентував фахівець.

За його словами, в ситуації з Путіним є суперечливі питання. Зокрема, чи вдасться його притягнути до виконання покарання.

«Фігуруватиме ціла плеяда, як це було після Другої світової. Притягалися й представники медіа, які займалися пропагандою ворожнечі, підбурювали до вбивств, і військові, які віддавали накази. У нашій ситуації відповідальність нестиме колективний Путін», – резюмував Олег Саакян.

За словами міністра юстиції Павла Петренка, перша справа, яка стосується анексії Криму, розглядатиметься 27 лютого. Крім того, є справа щодо Донбасу, яка об’єднала всі епізоди, починаючи з моменту військової агресії до поточного часу, справа щодо політв’язнів та українських моряків, а також справа щодо українських дітей-сиріт, яких у 2015 році вивезли на територію РФ.

Інтерв’ю міністра юстиції «Слову і Ділу» читайте за посиланням.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО