До президентських виборів в Україні залишається дедалі менше часу, а питання все ті ж: кому вірити, за кого голосувати. Самі кандидати з кожного доступного їм майданчика розповідають про свої успіхи й намагаються очорнити суперників. При цьому чимало претендентів вже не перший рік у політиці, в них накопичилася солідна база обіцянок, в тому числі провалених, але вони вважають за краще про це не згадувати. «Слово і Діло» нагадає про невиконані зобов'язання кандидатів у президенти (тих, хто раніше вже був у владі), а також розбереться, що вони обіцяють зробити в разі перемоги. Сьогодні в центрі уваги Сергій Каплін.
Сергій Каплін – великий любитель влаштовувати акції протесту, «майдани» й перекривати вулиці з будь-якого приводу. Точніше, лише обіцяти це зробити. На рахунку народного депутат щонайменше два неорганізованих «майдани».
У березні 2015 року він обіцяв організувати «медіамайдан» для захисту свободи слова (за його словами, влада вимагала від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення винести попередження телеканалу «112 Україна»). «Ми будемо робити «медіамайдан», ми будемо захищати свободу слова. Ми будемо зберігати ваше право чути правду, а значить, вимагати від влади боротися з корупцією, проти свавілля, за люстрацію, за порядок, інакше ми втратимо Україну», – запевнив Каплін. Але за місяць жодного «медіамайдану» не сталося, зате нардеп зібрав «тарифний майдан», який виступав за відставку прем'єр-міністра Арсенія Яценюка та зниження тарифів.
Другий «майдан» ініційований Капліним мав зібратися в березні 2017-го під Міністерством внутрішніх справ із вимогою провести перерахунок пенсій і повернути пільги військовим і міліціонерам-ветеранам. Незважаючи на те, що ці вимоги виконані не були, наметів під МВС так ніхто й не поставив.
Крім того, Каплін обіцяв заблокувати роботу всіх аеропортів країни, будівлі Верховної Ради та готелі, в яких мешкають народні депутати, якщо не буде повністю здійснений перерахунок пенсій військовим пенсіонерам (в обсязі, як це передбачено в постанові авторства Капліна). Поки ці обіцянки залишаються лише словами.
Збирався Каплін ставити намети під Міністерством юстиції та будинком голови відомства Павла Петренка, щоб вимагати припинити пенітенціарну реформу. Обіцянку він давав у травні 2016-го, але за рік намети в цих місцях не з'явилися. При цьому нардеп не відповідав на запити «Слова і Діла» з проханням повідомити, як він реалізує своє запевнення. До речі, минулого року Каплін хотів відправити Петренка у відставку, але чомусь жодної законодавчої ініціативи для цього не зареєстрував у парламенті, тому очільник Мін'юсту залишається на своїй посаді.
У 2016 році Каплін запевняв, що Федерація профспілок України вийде на акцію протесту в період наступного візиту місії Міжнародного валютного фонду. «Люди праці проти тиску фінансової інституції та її антисоціальних вимог», – підкреслив політик. Можливо, люди й були проти, але під час приїзду МВФ ніхто не протестував.
Перекривати вулиці минулого року кандидат у президенти також передумав. Каплін погрожував це зробити, якщо уряд не виконає низку умов. Серед вимог було зменшення витрат на утримання уряду, наступ проти олігархії та проти організованої злочинності. Хоча умови не виконали, політична сила Капліна обмежилася лише періодичними мітингами. Однак є ще ризик, що Каплін «мішками з підписами» за відставку Кабінету міністрів заблокує урядовий квартал і перекриє траси. Це він пообіцяв у вересні минулого року й жовтні почав збирати ці самі підписи.
Після 4 березня потрібно чекати, що народний депутат безстроково зупинить магістраль Київ-Москва та інші центральні дороги України, якщо не будуть виконані вимоги по заводу «Зірка» в Сумській області. «Ми вимагаємо виплатити борги із зарплати, закінчити проекти, які давно мають бути готові й лежати в міністерстві, почати виконувати держзамовлення, повністю відновити роботу заводу, звільнити головного інженера», – заявив Каплін.
Павло Петренко – не єдиний чиновник, звільнення якого обіцяв домагатися Каплін. У вересні народний депутат заявляв, що буде на кожній Погоджувальній раді й під час виступів у парламенті вимагати відставки міністра соціальної політики Андрія Реви. Без загрози вуличних протестів також не обійшлося: «Якщо знадобиться, будемо виводити на вулиці профспілки вимагати відставки Реви». Але під час першої ж Погоджувальної ради Каплін забув про цю обіцянку, не сказавши ані слова про відставку Реви.
Свого часу колишній керівник «Укрзалізниці» Войцех Бальчун також не догодив Капліну. Той пообіцяв його звільнити, якщо Бальчун сам не подасть у відставку протягом кількох тижнів. Але поляк залишався на своїй посаді набагато довше, до серпня 2017 року.
Не обділив Каплін своєю увагою й міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. До початку нової сесії роботи Верховної ради у вересні 2016-го він обіцяв знайти необхідну кількість голосів для відставки міністра й зареєстрував відповідну постанову. Але необхідної кількості голосів вона не набрала. Незважаючи на це, Каплін не здався й знову дав аналогічну обіцянку.
Свого часу Каплін намагався налагодити дисципліну у Верховній раді. Наприклад, обіцяв ініціювати штрафи для політичних партій, якщо їх депутати не будуть ходити на пленарні засідання (за три прогули – штраф 320 тисяч гривень). Але таку ініціативу до парламенту він не вніс. Крім того, Каплін хотів зареєструвати законопроект про позбавлення народних депутатів мандатів за бійки в Раді – знову ж таки до реалізації зобов'язання справа не дійшла. Така ж доля в обіцянки ініціювати кримінальну відповідальність за липові картки про лікарняні й відрядження, які видаються народним депутатам.
У червні 2017 року претендент на президентську посаду пообіцяв голосувати за всі подання про зняття депутатської недоторканності. Але й тут піти до кінця у Капліна не вийшло. Він підтримав притягнення до кримінальної відповідальності Євгена Дейдея, Андрія Лозового, Олеся Довгого, Максима Полякова, Борислава Розенблата, Михайла Добкіна, Станіслава Березкіна. Але «прогуляв» голосування щодо Євгена Бакуліна, Надії Савченко, Сергія Дунаєва, Олександра Вілкула та Дмитра Колєснікова.
У разі перемоги на президентських виборах Каплін обіцяє вже в 2019 році забезпечити збільшення мінімальної зарплати до 10 тисяч гривень, а пенсії – до 5 тисяч, знизити ціну на газ для населення в чотири рази, створити 5 мільйонів нових робочих місць і гарантувати перше робоче місце для молоді. Останнє зобов'язання цікаве тим, що політик уже брав його на себе, коли балотувався до парламенту в 2012 році. Але він тоді не виступив ініціатором внесення відповідний змін до законодавства. Причому законопроекти про забезпечення молоді першим робочим місцем зареєстровані були, але Каплін до їх розробки стосунку не мав.
Повторив Каплін й деякі інші свої обіцянки. У президентській програмі він обіцяє закріпити в Конституції право народу на дострокове відкликання президента, депутатів усіх рівнів, прем'єр-міністра та членів уряду. Ініціювати зміни до Конституції щодо відкликання нардепів політик уже обіцяв на початку 2017 року, але законопроект так і не напрацював.
Крім того, кандидат у президенти обіцяє підвищення соціальних стандартів, гідні пенсії, збільшення зарплат вчителям і працівникам культури та «побудова сучасного соціал-демократичної держави, такого як Швеція, Фінляндія, Норвегія, Німеччина, Канада».
Нагадаємо, про всіх кандидатів та їхні програми можна почитати в розділі «Вибори-2019». Там же можна ознайомитися з їхніми деклараціями в зручному форматі інфографіки.
Крім того, «Слово і Діло» щодня згадує, як кандидати в президенти-нардепи поточного скликання ВРУ голосували за законопроекти щодо суспільно важливих питань. Наприклад, днями ми писали, хто з них підтримував законопроекти, спрямовані на реформування енергетичного сектора в Україні, а хто – утримався, був відсутній або був проти.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA