Наближення президентських виборів великою мірою позначається на роботі парламенту. І Погоджувальна рада, і пленарні засідання тепер перетворилися на майданчик для політичного піару, а суперечки народних депутатів стали більш жорсткими. Тому не дивно, що дві найцікавіші події цього тижня в Раді не мали стосунку до законодавчої діяльності.
Журналістське розслідування про корупцію в оборонному секторі викликало великий резонанс у суспільстві. Своє обурення фактами розкрадання висловили багато кандидатів у президенти, але на всі 100% цей скандал вирішила використовувати Юлія Тимошенко. У вівторок із парламентської трибуни лідер «Батьківщини» оголосила про початок процедури імпічменту президенту України Петру Порошенко. «Ми вважаємо, що оприлюднені журналістами-розслідувачами факти підпадають під статтю 111 КК – державна зрада, навмисно скоєна громадянином України на шкоду суверенітету, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній та економічній безпеці України. Це сприяння ворогу, знищення української армії, сприяння країні-окупанту в захопленні нашої країни є підсудною справою», – заявила народний депутат.
У фракції також заявили про початок збору підписів нардепів за імпічмент, проте в апараті Верховної ради анулювали відповідні бланки, зазначивши, що на працівників чинився політичний тиск.
Крім того, парламент ухвалив постанову «Про невідкладне розслідування фактів, оприлюднених у ЗМІ, про зловживання в державному концерні «Укроборонпром» і причетності до цього посадових осіб». Займатиметься перевіркою тимчасова слідча комісія з розслідування фактів розкрадання в ЗСУ та підриву обороноздатності держави в 2004-2017 роках.
Постанову підтримали 229 народних депутатів, шість виступили проти, 16 – утрималися. Фракція «Блоку Петра Порошенка» дала 106 голосів, «Народний фронт» – 66, «Самопоміч» – 16, Радикальна партія – 3, «Воля народу» – 13, позафракційні – 25. З «Опозиційного блоку», «Відродження» та «Батьківщини» (фракція в повному складі була відсутня) голосів «за» не було.
Ще одна цікава подія тижня – народні депутати Мустаф Найєм, Сергій Лещенко та Світлана Заліщук вирішили вийти з фракції «Блоку Петра Порошенка». Першим про це заявив Найєм: «Подав заяву про вихід із фракції БПП. Це формальність. Ми вже давно по різні боки ціннісних барикад. Останні події це лише підтвердили. Я прийшов у політику після революції й навіть формально не хочу бути пов'язаний із тими, хто відкрито очолює контрреволюцію». Трохи згодом про своє рішення повідомили Лещенко і Заліщук. Лещенко сказав, що його вихід із фракції – це відповідь на скасування Конституційним судом статті про незаконне збагачення.
Свою роботу у вівторок народні депутати розпочали з розгляду двох законопроектів щодо внесення змін до Житлового кодексу, які відхилили. Потім Рада схвалила рішення президента про допуск збройних сил інших країн на територію України. Завдяки цьому рішенню в 2019-му в Україні пройдуть багатонаціональні навчання «Репід Трайдент», «Сі Бриз», «Ріверайн», «Кленова Арка», «Воріер Вотчер».
До обіду депутати відхилили законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо військових звань військовослужбовців», на вечірньому засіданні не пройшли ще два законопроекти з блоку національної безпеки і оборони. Фракції «Блоку Петра Порошенка» і «Народного фронту» стали вимагати перерву для консультацій, але спікер Андрій Парубій вирішив узагалі закрити засідання.
Середа також минула не надто результативно – не ухвалили жодного позитивного рішення. Парламент почав розглядати поправки до закону про медіацію, який у четвер відхилили. Але, незважаючи на невдачу з цим законом, Рада в четвер змогла мобілізувати свої сили й плідно попрацювати. На ранковому засіданні Борислав Береза виступив зі звітом про роботу тимчасової слідчої комісії з розслідування замаху на Катерину Гандзюк та інших активістів. Голова комісії попросив продовжити термін роботи ТСК і пообіцяв відзвітувати ще раз за два тижні. Нардепи 290 голосами ухвалили відповідну постанову.
Крім того, Рада ухвалила законопроект «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншого боку» й ратифікувала дві угоди, які дають можливість отримати фінансову допомогу від Катару.
Без обговорення ухвалили закон, який переносить створення Єдиної державної інформаційної системи трансплантації до 2020 року. До цього часу матеріали трансплантуватимуть, користуючись інформацією на паперових носіях, а рішення про можливість трансплантації ухвалює консиліум лікарів, до списку очікування якого включений реципієнт – відповідно до черговості в списку. Увечері Рада пройшлася блоком питань екологічної політики, успішно ухвалила три законопроекти, в тому числі стратегію державної екологічної політики України до 2030 року. А під кінець засідання депутати приступили до розгляду в другому читанні проекту закону про функціонування української мови. Відзначимо, що до нього внесли більш ніж дві тисячі правок, їх розгляд затягнеться не на один пленарний тиждень.
Сьогодні відбулася традиційна година запитань до уряду, на якій міністр соціальної політики Андрій Рева розповів про монетизацію субсидій, програми житлових субсидій та впровадження електронного реєстру отримувачів виплат.
Нагадаємо, у Верховній раді зареєстрували президентський законопроект про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA