Підсумки першого туру президентських виборів показали, що Петро Порошенко, хоча й посів перше місце в симпатіях військових, але все ж не має беззастережної підтримки в армії. Так, у зоні проведення ООС чинний президент не набагато випередив свого головного конкурента – Володимира Зеленського. Досить багато й тих, хто підтримує ідею примирення з РФ. Пояснюється це суспільним запитом на мир, який досить сильний і серед військовослужбовців, щоправда, здебільшого серед тих, хто безпосередньо не бере участі в бойових діях.
Підсумки голосування на 79 виборчих дільницях у зоні проведення ООС були підбиті 3 квітня. Про них повідомив відомий журналіст Юрій Бутусов. За його даними, в першому турі президентських виборів Петро Порошенко лише з незначним відривом обійшов Володимира Зеленського, отримавши 12 844 голоси проти 12 423 у свого опонента. Стверджується, що процедура голосування відбулася без порушень чинного законодавства.
Звертають на себе увагу й інші цифри. Попри те, що тези про армію фігурували у виборчій кампанії Порошенка, й те, що глава держави доклав чимало зусиль для того, щоб відродити Збройні сили, відсоток тих, хто голосував «не за президента» досить великий. Сумарно проти Порошенка проголосували понад 78 тисяч військовослужбовців у зоні проведення ООС. Сюди входять голоси, віддані не лише за Володимира Зеленського, але й за Юлію Тимошенко, Анатолія Гриценка, Ігоря Смешка, Руслана Кошулинського, Олега Ляшка, а також Юрія Бойка та Олександра Вілкула.
Бойко та Вілкул на двох отримали 952 голоси. Така кількість людей, які проголосували за «прихильників миру та зближення з РФ», стривожила Юрія Бутусова. «З одного боку, демократія, а з іншого – величезний провал кадрової роботи у військах», – додав журналіст.
Отже, попри те, що Порошенко тримав першість серед військових (зусилля президента в справі відродження армії не залишилися без уваги), що дислокуються в зоні ООС, не можна сказати, що він має підтримку серед військовослужбовців. Чому так сталося?
Першу причину назвав сам Юрій Бутусов. За його словами, протестні настрої й раніше були широко поширені в армії, а тепер їх просто висловили голосуванням. Низка аналітиків, у тому числі політолог Володимир Цибулько, також вважають, що Володимир Зеленський «консолідував протестні настрої» в Україні. Це голоси тих людей, які незадоволені політикою чинної влади й хочуть чогось нового. Зеленський вважається уособленням цієї «новизни» та «несистемності», а Збройні сили – це лише зріз суспільства. Безліч солдатів також дивилися «Слугу народу».
Присутність двох повнокровних батальйонів «прихильників миру з РФ» пояснюється не лише відсутністю належної виховної роботи у військах. Як раніше повідомляло «Слово і Діло», опитування, проведені перед виборами, показали, що більшість громадян виступають за мирне вирішення конфлікту на Донбасі шляхом досягнення компромісів.
Крім того, за даними КМІС, попри війну, ставлення українців до росіян за останній рік істотно покращилос. Ця ситуація якраз і пояснювалася виборами, а також активізацією проросійських ЗМІ. Однак така ситуація спостерігалася й серед росіян. Загалом, 77% українців і 82% росіян висловили свої симпатії один до одного. Ставлення до українських політиків з боку представників обох народів було однаково негативним.
Іншими словами, в українському суспільстві зростає втома від бойових дій і запит на мир. Військові, які перебувають на передньому краї оборони, відчувають це як ніхто інший. Якщо Петро Порошенко буде переобраний на другий термін, це означатиме продовження уповільненої війни з неясними перспективами. І хоча Порошенко декларує мирне вирішення конфлікту, вся його політика, яку він проводив протягом останніх п'яти років, не призвела до відчутних результатів.
Втім, за кілька днів після голосування ЗМІ оприлюднили мапу, за якою можна відстежити тенденцію, хто на передовій голосував за Порошенка, а хто – за Зеленського. Військовослужбовці, які перебувають безпосередньо на лінії розмежування «топлять» за Порошенка. Зелений колір превалює в тих військових частинах, які відтягнуті далі в тил.
Найбільше червоного кольору, що свідчить про прихильність ідеям Петра Порошенка, спостерігається навколо донецько-горлівської агломерації, тобто саме там, де військова обстановка найбільш напружена. Це говорить про те, що миролюбність військовослужбовців прямо залежить від їх близькості до передової. Що ближча війна, то менше прихильників укласти мир із Росією.
Виняток становить лише прифронтове місто Маріуполь. Воно повністю «зелене», що говорить про «протестні настрої» його жителів. Це, втім, не дивно, оскільки в цьому місті, крім проукраїнські налаштованих громадян, достатньо прихильників Юрія Бойка й навіть прихильників «ДНР». Людей із «георгіївськими стрічками» автор цих рядків бачив у Маріуполі під час святкування 9 травня в 2015 році. Щоправда, прихильники «ДНР» тоді намагалися не сильно афішувати свої погляди.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»