За результатами першого туру найбільшу кількість голосів виборців отримали Володимир Зеленський і чинний президент Петро Порошенко. «Слово і Діло» вирішило проаналізувати програмні обіцянки кандидатів на посаду президента України. Сьогодні розглядаємо ініціативи Володимира Зеленського в антикорупційному блоці. Зокрема, кандидат обіцяє, що викривач корупції перебуватиме під захистом держави й отримає матеріальну винагороду. Також у команді кандидата пропонують заборонити корупціонерам виходити під заставу й зробити жорсткішим покарання, яке передбачатиме конфіскацію всього майна та довічну заборону обіймати державні або місцеві посади.
Доктор юридичних наук, експерт Центру політико-правових реформ Борис Малишев зазначив, що лише за якісь корупційні злочини, наприклад, за найбільш небезпечні слід встановити триваліші терміни заборони обіймати певні посади.
Заборони для корупціонерів
За його словами, заборона обіймати певні посади не може стосуватися всіх корупційних злочинів. Крім того, невідомо, як на таку заборону відреагує ЄСПЛ і навіть наш Конституційний суд.
«Щодо довічної заборони можуть бути питання. Наскільки це конституційно? Наскільки це відповідає європейській Конвенції прав і свобод людини?», – додав він.
Щодо заборони виходити під заставу, то немає необхідності скасовувати норму, яка є, доцільніше просто зробити жорсткі умови, уточнив експерт.
«Тобто, якщо йдеться про елітну корупцію, то взагалі безглуздо встановлювати розмір застави, який завідомо не є стримувальним для корупціонера. Наприклад, затримали чиновника, всі знають про його величезні статки, але підозрюють його у вчиненні якогось незначного фрагмента й встановлюють заставу, яку йому легко внести», – акцентував він.
Застава – це запобіжник, нормальний інструмент. ККУ дозволяє встановлювати різні розміри, однак застосування цього інструменту має бути іншим, підкреслив Малишев.
«Вироку ще немає й змушувати перебувати в СІЗО також не вихід. А якщо виявиться, що доказів немає? Потім держава буде компенсувати за рахунок платників податків, якщо ця особа потім дійде до Євросуду», – констатував він.
Спіймав корупціонера – отримай винагороду
За його словами, практика винагородження викривача корупційного злочину працює в деяких країнах, наприклад, у США. Йдеться про американський закон Лінкольна.
«Чи спрацює це в Україні, залежить від кількох факторів. По-перше, від реформування правоохоронних органів – поліції, яка забезпечуватиме захист викривачу. По-друге, має відбуватися реформування НАБУ, якщо йдеться про значні корупційні злочини», – пояснив фахівець.
Є різні варіанти втілення цієї моделі. Однак слід врахувати, що в нас питання захисту викривача передбачене законом «Про відмивання корупції». НАЗК надає щорічні звіти. Зокрема, там вказується, скільком людям за сприяння НАЗК надали захист, наголосив він.
«Така інформація переважно відсутня. Тому що така практика в нас не поширена. І це не лише через законодавчі недоліки чи відсутність процедури. В парламенті є кілька законопроектів, які пропонують саме посилити захист викривачів. Однак жоден із них не ухвалений. Наразі це просто слова: держава вживає заходів щодо захисту викривача. Все. Як це відбувається? Які органи залучені? Де береться фінансування? Протягом якого часу надається захист? Який саме захист?», – уточнив юрист.
Однак, окрім того, що законодавство не виписане, є ще й ментальна проблема. Викривач у певних колах суспільства може сприйматися з негативом, щось на кшталт стукача, додав він.
«У нас рідко повідомляють про корупційні правопорушення до відповідних органів із різних причин: відсутній належний захист, є острах, що, наприклад, звільнять із роботи, немає стимулів, ну й, звичайно, побоювання морального осуду в колективі», – підкреслив експерт.
Для того, щоб реалізувати таку ініціативу, потрібне не лише законодавство, але й ментальні зміни. Окреме питання щодо винагороди. Поки незрозуміло, від чого вираховується ця винагорода та який відсоток, яка саме сума, акцентував він.
«Чи потрібно чекати на вирок? Якщо так, то це може розтягнутися на роки. Чи просто повідомив і вже буде якась певна винагорода лише від цього? А якщо злочин не буде доведений? До того ж будуть і неправдиві повідомлення, можливо, просто, щоб комусь зашкодити, можливо, щоб спробувати заробити в такий спосіб», – пояснив фахівець.
На його переконання, побутову корупцію можна подолати в доволі швидкі терміни, якщо запровадити максимальну кількість е-сервісів, які виключають контакт людини з чиновником. Фактично за рік, запровадивши електронну систему документообігу, вже можна відчути зміни при отриманні різних адміністративних послуг.
«Якщо президент показуватиме своєму оточенню, що хабарі, корупційні діяння не пройдуть, то й елітна корупція зменшуватиметься. Для цього навіть зміна законодавства не потрібна. У нас і зараз закони не такі вже й погані. Такий величезний рівень корупції в Україні – це проблема не поганого законодавства, а того, що воно не застосовується або застосовується погано», – зазначив юрист.
Тому важливо, як це буде реалізовано, уточнив він.
«Це хороший інструмент, але за умови, що особа дійсно матиме винагороду й бачитиме, що порушник, щодо якого вона повідомила, отримає покарання. Є різниця між тим, коли викликаємо поліцію, а вона не приїжджає чи приїжджає за півдня, й тим, якщо після виклику поліція приїздить за 10 хвилин і вирішує проблему. Питання в тому, як цей інструмент працюватиме», – резюмував Борис Малишев.
Яким обіцянкам із програми Зеленського не судилося здійснитися – за посиланням.
Пропонуємо пройти наш тест з обіцянками Порошенка та Зеленського з їхніх передвиборчих програм.
Детальніше про програмні обіцянки кандидатів Зеленського та Порошенка щодо економіки та соцполітики – за посиланням.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA