За результатами першого туру найбільшу кількість голосів виборців отримали Володимир Зеленський і чинний президент Петро Порошенко. «Слово і Діло» вирішило проаналізувати програмні обіцянки кандидатів на посаду президента України. Сьогодні розглядаємо положення передвиборчої програми Петра Порошенка щодо соціальної політики. Так, кандидат обіцяє забезпечити подолання бідності шляхом соціальної підтримки найменш забезпечених верств населення: самотніх людей похилого віку, осіб з інвалідністю, багатодітних сімей тощо.
Заступник голови Стратегічної групи радників за підтримку реформ Павло Кухта зазначив, що бідність в Україні неможливо подолати методами соціальної політики.
За його словами, бідність в Україні не має такого характеру, що в усіх категорій усе добре, а лише окрема одна чи кілька категорій населення чомусь залишилися бідними й не можуть подолати цю межу.
«Якби це дійсно було так, то теоретично можна було б задіяти методи соціальної політики. Наприклад, саме цій категорії допомагати матеріально, передбачити якісь виплати, щоб підтягнути саме їх. Однак проблема бідності в Україні в іншому», – підкреслив Кухта.
Україна за розвитком економіки та ВВП на душу населення найбідніша країна в Європі. Відповідно, й громадяни живуть бідно, уточнив він.
«Є невеликий середній клас, який живе відносно непогано. Якби країна була значно багатшою, то й бідна частина її населення жила би більш-менш нормально. Тому що рівень офіційної нерівності в нас досить низький. Звісно, ще є тіньова економіка й доходи, з ними нерівність більша, але не можна сказати, що їх рівень захмарний, як, наприклад, у латиноамериканських країнах», – акцентував економіст.
На його переконання, ще однією з причин бідності в Україні є низький рівень економічної свободи. Ми посідаємо останнє місце в Європі за критерієм економічної свободи. Через це економіка не може нормально розвиватися, зростати, а країна програє в конкурентному плані практично всім.
«Країна не заробляє достатньо грошей, щоб збільшити рівень доходів. Це рівняння вирішується внутрішньо, суто з точки зору економічного розвитку та підвищення рівня економічної свободи. Мається на увазі те, що потрібно забезпечити захист прав власності, приватизувати держпідприємства, запустити ринок землі, знизити податки», – пояснив він.
У цьому сенсі податок на виведений капітал є правильною ідеєю, але ще краще знижувати податки на заробітні плати. Якщо сумарно брати дохідний податок та ЄСВ, то навантаження вище. Крім того, потрібно повністю змінювати Трудовий кодекс, який залишається відголоском Радянського Союзу, підкреслив експерт.
«Потрібен жорсткий перегляд законодавства, скасування всього, що залишилося від СРСР, і всього, що обмежує розвиток бізнесу», – наголосив він.
Також потрібне якщо не скасування, то різке скорочення економічних підрозділів силових структур, оскільки вони лише продукують корупцію й не дають розвиватися бізнесу. До того ж має відбутися дерегуляція, лібералізація економіки та перезавантаження судової системи, яка має обслуговувати підприємництво, а не обмежувати його, уточнив фахівець.
«Певні кроки, особливо після Майдану, були зроблені, але ми ще дуже далекі від завершення. А це все ті речі, які сусідні країни давно зробили. Лише тоді бідність може бути подолана», – констатував він.
Економіст пояснив, що здолати бідність шляхом соціальних виплат неможливо. Соціальні виплати – це величезні кошти для мільйонів людей. Навіть якщо сума на одну особу невелика, то в підсумку все одно вийде багато. Ба більше, в Україні, навпаки, забагато соціальних видатків. Лише на виплату пенсій витрачається понад чверть усіх видатків державного сектора. Це більш ніж 10% від економіки.
«При цьому самі пенсії невеликі, але за рахунок того, що в країні понад 10 мільйонів пенсіонерів, загальна сума виплат дуже відчутна. Щоб підвищити пенсії, доведеться підвищувати й податки тих, хто працює. А це уповільнює зростання економіки й люди стають ще біднішими. Через це країна не може розвиватися. Це взагалі не вихід», – додав він.
За його словами, підвищення податків – це крок до того, що рівень економічної свободи ще більше знизиться. В підсумку громадянам, бізнесу, приватному сектору ще складніше працювати, щось реалізовувати, а значить, повільніше зростає економіка.
«Закінчується все тим, що економіка падає, люди стають ще біднішими. Від того, що десь більше зібрали й комусь збільшили соціальні виплати, люди багатшими не стануть. Такі пропозиції суто передвиборчі. Реальні кроки – підвищити рівень економічної свободи та провести ліберальні реформи. Все інше проблему не вирішить», – резюмував Павло Кухта.
Які обіцянки зафіксовані в програмі кандидата Петра Порошенка та чи реально їх виконати – за посиланням.
Раніше «Слово і Діло» писало, що обіцяє кандидат у президенти України Володимир Зеленський.
Детальніше про обіцянки кандидатів щодо економіки та соціальної політики – тут.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA