Час підбити підсумки роботи Верховної ради VIII скликання й подивитись, як кожен окремо взятий народний депутат виконував те, що пообіцяв перед виборами, а також під час каденції. Щодня «Слово і Діло» аналізує рівень відповідальності двох народних обранців, поки не пройдеться всім списком парламентарів. Причому рівень відповідальності нардепів наш портал відстежує з моменту їх вступу на посаду. Сьогодні ми розбирались, як працює Олександр Онищенко (позафракційний).
Вперше до Верховної ради Олександр Онищенко пройшов у 2012 році, а потім у листопаді 2014 року переобрався від одномандатного виборчого округу №93 (Миронівка, Київська область). Він є заступником голови комітету Верховної ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
5 липня 2016 року Верховна рада схвалила зняття недоторканності, затримання та арешт депутата Онищенка. Нардеп (входив до депутатської групи «Воля народу») підозрюється в організації схеми з розкрадання коштів при видобутку і продажу природного газу в межах договорів про спільну діяльність із ПАТ «Укргазвидобування», в результаті якої державі було завдано збитків на суму близько 3 млрд грн. Зараз Онищенко перебуває за кордоном, однак депутатського мандата він не позбавлений.
За час двох каденцій у Верховній раді Онищенко дав 19 обіцянок, з яких виконав 19%. Ми ж розглянемо як він виконував обов'язки нардепа під час VIII скликання парламенту. Він дав 13 обіцянок, з яких лише одну виконав (8%), а 10 – провалив.
Єдина виконана обіцянка народного депутата Онищенко пов'язана не з його депутатською діяльністю, а з ним самим. 14 серпня 2016 року він пообіцяв найближчим часом провести прес-конференцію в Лондоні щодо ситуації, яка склалася в депутата з українською владою.
«Найближчим часом» розтягнулося на чотири місяці, проте нардеп «порадував» відразу декількома зустрічами з журналістами. 19 грудня 2016 року відбулася прес-конференція нардепа, під час якої він заперечував звинувачення в причетності до розкрадання коштів із видобутку і продажу природного газу в межах договору про спільну діяльність із ВАТ «Укргазвидобування».
Нагадаємо, що нардеп звинуватив Адміністрацію президента України Петра Порошенка в «скуповуванні» голосів у парламенті й передав цей компромат американським спецслужбам 29 листопада. Однак у Міністерстві юстиції США заявили, що не мають наміру проводити зустрічі з Онищенком у зв'язку з його рішенням публічно говорити про порушення законодавства.
Також 21 грудня 2016 року Олександр Онищенко провів прес-конференцію для українських ЗМІ через Skype. Він визнав, що був учасником тіньових оборудок із підкупу депутатів, звинуватив нардепа Ігоря Кононенка в тому, що він контролює всі тендери, а президента Петра Порошенка в тому, що той «приватизував» Верховну раду.
Решта обіцянок мажоритарника або провалені, або все ще чекають своєї реалізації. Провалив Онищенко своє запевнення, що братиме участь у виборах президента України в 2019 році. Про це він заявив 14 вересня 2017 року в інтерв'ю The Washington Times.
«Порошенко розглядає мене як сильного політичного й економічного суперника. Тому перша його ціль була позбавити мене та опозицію фінансових ресурсів і змусити мене залишити рідну країну», – заявив він.
Офіційно виборча кампанія в Україні розпочалася 31 грудня 2018 року. Реєстрація кандидатів завершилася 8 лютого. Проте Олександр Онищенко не зареєстрував у ЦВК свою кандидатуру для участі у виборах президента України.
Раніше нардеп провалив обіцянку, що не тікатиме з України. Таку заяву він зробив 21 червня 2016 року. Через місяць регламентний комітет Верховної ради рекомендував позбавити Онищенка депутатської недоторканності.
А на момент, коли Рада розглядала питання про позбавлення його парламентського імунітету та надання згоди на його арешт, Онищенка вже не було в Україні. У телефонній розмові народний депутат повідомив, що повертатися не збирається, оскільки його підставили.
Потім Онищенко не виконав обіцянки про те, що повністю співпрацюватиме зі слідством, надасть запис, на якому Порошенко дає вказівки про те, як, кому й за що голосувати, що надасть оригінали запису на експертизу НАБУ щодо участі в злочинній схемі екс-міністра екології Миколи Злочевського, що оприлюднить другу плівку з голосом президента, на якій обговорюється Юлія Тимошенко.
Що ж до діяльності мажоритарника Онищенка, то він провалив левову частку своїх передвиборчих обіцянок, оскільки не ініціював своїх законодавчих ініціатив і після втечі з країни просто не міг голосувати за будь-які законопроекти. Так, залишилася на папері програмна обіцянка Онищенка про те, що він домагатиметься проведення місцевих референдумів для того, щоб дати громадянам можливість безпосередньої участі в управлінні справами місцевого значення.
Така ж доля спіткала програмні обіцянки запровадити інститут відкликання депутатів різних рівнів, надати на законодавчому рівні місту Переяслав-Хмельницький статус історичного міста-пам'ятника, сприяти впровадженню регулярної звітності роботи РДА, міських і сільських рад перед громадами.
Ще дві обіцянки залишаються в процесі виконання. В листопаді 2017 року Онищенко запевнив, що віддасть заарештовані кошти компанії Quickpace Limited, якщо НАБУ доведе, що гроші належать йому. Він підкреслив, що якщо це його гроші, він їх подарує державі й НАБУ без рішення суду.
Також Онищенко запевнив, що доводитиме «абсурдність» звинувачень проти нього в Лондонському суді.
Подивитись, як виконують свої обіцянки інші нардепи, про яких ми писали раніше, можна в рубриці «Обіцянки країни чудес».
Ви можете також перевірити кількість обіцянок та якість їх виконання будь-яким політиком, скориставшись нашою відеоінструкцією.
Усі обіцянки чинних народних депутатів уже проаналізовані за методологією «Слова і Діла». Прочитати аналіз кожної обіцянки будь-якого нардепа можна в рубриці «Верховна рада» в розділі «Політики».
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA